Отто Ран: гей з СС у пошуках Святого Грааля

поділитись
Життя і смерть цього Індіани Джонса

Пошук Святого Грааля - один з ключових сюжетів європейських легенд Середньовіччя. Лицарі вірили, що та сама чаша, з якої пив Ісус Христос під час Таємної вечері і в яку потім зібрали його кров, існує. А той, хто її знайде, отримає прощення гріхів та вічне життя.

На початку ХХ століття інтерес до європейських традицій відродився. Говорячи відверто, це не привело ні до чого хорошого. Нацисти, які вважали себе сучасними лицарями, випалили половину Європи і закотили війну на весь світ. Були серед них і ті, хто намагався знайти цей самий Грааль. Наприклад, справжній Індіана Джонс свого часу Отто Вільгельм Ран.

Народження єретика

Отто Ран народився в 1904 році в абсолютно типовій для того часу німецькій побожній сім'ї. Батько його був амтаманном юстиції. Звучить красиво, але це всього лише чиновник середньої руки. Жив він собі, як простій німецький хлопчисько - молився, носив короткі штанці і вчив уроки.

Все змінилося, коли вже підлітком Отто здавав іспити на атестат зрілості. Там барон фон Галл, вчитель богослов'я, познайомив його з історією катарів. Катари - це велика група віруючих з Південної Франції, Іспанії, Італії та Німеччини, яких католицька церква ще в XIII столітті оголосила єретиками і випалила під корінь.

Насправді, погляди катарів дійсно відрізнялися від християнських догматів. Вони вірили, що добро і зло - рівновеликі сили, які постійно борються між собою. Християнські церкви ж говорять про те, що Бог, як уособлення добра, є набагато вище будь-яких проявів зла. Тобто, якщо ви тільки що усвідомили, що згодні з катарами, то у мене для вас погані новини. Покайтеся.

Таємничі катари справили на юного Отто велике враження. Він від кірки до кірки прочитав всі книги про них, які зміг добути. Особливо його вразив роман "Парцифаль" Вольфрама фон Ешенбаха, що оповідає про пошуки Грааля. Допитливий розум юного єретика звернув увагу, що багато міст і замків з роману прекрасно лягають на карту Південної Франції. Саме тоді наш Індіана Джонс і вирішив відправитися в подорож.

Людина серед руїн

Мрії мріями, а життя вносить свої корективи. Грошей на дослідження у Отто Рана не було, все-таки він був ще молодим шмаркачем і жив з батьками. Тому для початку довелося піти по стопах батька і вступити на юридичний до Фрайбурзького університету Альберта Людвіга. Трохи пізніше він перевівся до Гейдельберзького університету.

Навчання давалося погано. Ран був здібним студентом, але думками витав не серед законів та підзаконних актів, а в руїнах катарських замків. Тому в 1925 році він кидає навчання і влаштовується працювати комівояжером у видавництві. Вільний час і деякі гроші дозволяють йому зайнятися пошуками Грааля впритул.

Першим його вчителем (і, за традицією, спокусником) був дослідник Лангедоку Антонін Гадаль, який жив в околицях катарської фортеці Монсегюр. Ран називав свого наставника Тревріцентом, по імені одного з персонажів «Парцифаля». Власне, ніжне та віддане ставлення учня до вчителя і дало поштовх чуткам, що їх відносини носили куди ближчий характер з сексуальним ухилом.

У 1928 році Отто Ран все-таки закінчує університет та отримує диплом з літератури і філології. І відправляється в подорож по «катарським місцям» в Італії, Швейцарії, Іспанії та Франції. Там у нього з'являється нове захоплення - поет Альберт Генріх Рауш, більш відомий, як Генрі Бенрат.

Весь цей час йому не давала спокою легенда про те, що католицька церква не знищила всіх катарів. Вони зникли в катакомбах, де продовжували ще довгі століття справляти свої ритуали. Ран досліджував гроти Сабарт і Ломбрів на південь від гори Монсегюр, і тут йому посміхнулася удача. В глибині гротів на стінах були видряпані символи катарів і тамплієрів, деякі з них зображували знаменитий Спис Долі, яким легіонер, за переказами, зупинив муки Христа, пробивши йому бік.

За підсумками досліджень Ран пише свою першу книгу «Хрестовий похід проти Грааля» («Kreuzzug gegen den Gral», 1933).

СС і смерть

Книга зацікавила іншого любителя казок і стародавніх легенд, Генріха Гіммлера, який вирішив не втрачати такого цінного кадра, як Ран, і тут же запропонував йому співпрацю. 12 березня 1936 року Ран вступив в СС і отримав звання унтершарфюрера. Але головним для нього було, звичайно, не звання, а гроші, які йому виділили на експедицію в Ісландію, до земель вікінгів. По поверненню він пише свою другу роботу «Двір Люцифера» ( «Luzifers Hofgesind», 1937).

А ось далі почалися дивні речі. Спочатку Отто Рана через звинувачення у гомосексуальності відправляють працювати в концтабори Бухенвальд і Дахау. Звичайно, такого він явно не очікував, адже в СС Ран вступав, щоб займатися дослідженнями. Але йому довелося взяти участь у знищенні євреїв та інших ворогів Рейху.

Надивившись на жахи концтаборів, Ран звільняється з СС. І в той же день таємниче гине. Як зараз прийнято говорити: «Збіг? Не думаю". 13 березня 1939 року Ран пропав, хоча через пару днів у нього повинно було відбутися весілля. Більш того, на одруження був запрошений особисто Гіммлер. Є версія, що таким чином Ран просто хотів відвести від себе звинувачення в гомосексуальності, мовляв, подивіться, ось я, ось дружина, чого ви ще хочете?

Але не встиг. 11 травня його тіло було виявлено в горах Тіролю. Тут версії розходяться. Хтось стверджує, що Ран наклав на себе руки, бо його роздирали розчарування в нацизмі, сексуальні страждання та загальна депресія. Шанувальники Отто досі стверджують, що він живий, тіло було чуже, а сам Ран «просто полетів додому».

Не виключено, що з ним розправився Гіммлер, які не хотів, щоб наукові напрацювання Рана потрапили не в ті руки. Містики стверджують, що на склонах Південної Франції, серед снігів Ісландії та в горах Тіролю Отто Ран виявив щось таке, що в СС не хотіли виставляти на загальний огляд. Може і так. Але навряд чи це був Святий Грааль.

Автор матеріалу: 
Митя Раевский
Теги: 
отто ран, святий грааль, отто ран сс, містика сс, гіммлер
Вибір редакції, Суспільство
12.12.2017
В одній з гробниць спочиває фараон Стародавнього Єгипту Тутмос I
0
0
12:26 10.12.2017
Облога Києва ханом Батиєм у 1240 році
0
0
19:11 06.12.2017
Розгульна Ямська, бандерша Камбала і "думські жінки"
0
0
19:05 04.12.2017
Смертоносні іграшки людства
0
0
19:03 29.11.2017