3 серпня 1492 року з порту Палос-де-ла-Фронтера вийшли три судна: "Санта-Марія", "Пінта" та "Нінья". Христофор Колумб пішов у свою першу експедицію, і незабаром відкриє Америку. Звичайно, європейці бували на цьому континенті і до Колумба, але саме його експедиція відкриє Америку для всього світу.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяНа честь цієї важливої дати ми вирішили згадати, чому Христофор Колумб вирішив піти в таку небезпечне подорож.
Проблеми зі спеціями
Торгівля, як відомо, є одним з двигунів прогресу. І Колумб був насамперед торговцем, тому він думав про прибутки та нові торговельні шляхи.
До кінця XV століття в Західній Європі відбулася цікава кулінарна ситуація. З одного боку, заможні люди вже звикли до різноманітних екзотичних приправ. Але, з іншого боку, ці приправи коштували казкові гроші, тому що навіть перець у Європі ще не вирощували. Спеції повинні були перевозитися по суші з Азії та Близького Сходу. Звісно, Османська імперія активно використовувала цю ситуацію, вводячи все нові і нові торгові податки та збори.
Плавати навколо Африки тоді ще не вміли, це було надто небезпечно. Та й крім Португалії цього робити ніхто не міг, адже по волі Ватикану усіма морями південніше Канарських островів, навіть ще не відкритими, володів португальський король Жуан II.
За таких умов, європейці терміново потребували нового торгового шляху до Азії. І тоді вони згадали, що Земля-то кругла. Таким чином, можна підплити до берегів Індії та Китаю з іншого боку. Але ось, наскільки довгим та небезпечним може бути цей шлях, ніхто напевне не знав.
Благодать Ізабелли
Але зрозуміти необхідність пошуку нового торгового шляху - це одне. А ось профінансувати його - зовсім інше. Колумб направив багато листів монархам Європи, в яких він просив виділити гроші на свій епохальний проект. У 1488 році йому раптом відповів король Англії Генріх VII, який зацікавився ідеєю мореплавця. Але він не робив жодних конкретних фінансових пропозицій і нічого не проінвестував.
Португальський король Жуан II, який, нібито, повинен був більше за інших цікавитись вивченням Атлантичного океану, зібрав цілий математичний консіліум, за результатами якого Колумбу відмовив. Зате з сусідами Жуана по Піренейському півострову - королем Фердинандом II Арагонским і королевою Ізабеллою Кастильською - у Христофора встановився тісний контакт.
Справа в тому, що Ізабелла вперше оцінила не тільки торгівельну, а й політичну вигоду від реалізації цього проекту. Новий шлях до Азії зробив можливим завдати удар по Османській імперії зі сходу та навіть повернути християнам Єрусалим.
Фердінанд не був ентузіастом у цьому заході, але він не міг вплинути на свою дружину. Справа в тому, що єдине королівсто було сформовано як раз з Арагона (яким керував Фердинанд) та Кастилії (земель Ізабелли) після їхнього одруження. І в Кастилії у королеви були свої власні фінанси, а також здатність розпоряджатися ними. "Я можу закласти свої коштовності", - сказала тоді Ізабелла Колумбу.
Але все було не так просто. Держава покрила витрати Колумба на експедицію лише частково. Одну восьму суми, він повинен був виплатити з власної кишені. А кишеня Колумба була на той момет цілком порожньою. Знайти три кораблі і вирушити в дорогу він був повинен всього за десять днів.
Неймовірна удача
Треба сказати, що Колумбу просто пощастило. Незважаючи на те, що подорож через всю земну кулю тоді була чимось на зразок польоту на Місяць в ХХ столітті, уявлення про реальні розміри Землі були сильно спотворені.
Іспанія та Португалія були краєм Європи, далі - лише недосліджені води. У той же час, до берегів іноді прибивало різні сліди життєдітльності, на кшталт обробленого дерева. А так як про існування Америки ніхто не підозрював, багато хто вважав, що до Індії та Китаю не так вже й далеко. У той час ніхто не знав про швидкі антлантичні течії, тому експедиція здавалася простішою, ніж це було насправді.
Можливо, саме тому на допомогу Колумбу прийшли брати Пінсони, відомі іспанські судновласники. Мартін Алонсо погодився відправитись на своєму кораблі "Пінті", а молодший Вісенте Яньєса - на "Ніньї". Вони також позичили гроші Колумбу на організацію експедиції. Трохи пізніше до них приєднався Хуан де ла Коса на кораблі "Санта-Марія". І 3 серпня 1492 року мандрівники вирушили в подорож.
До речі, матроси часто відмовлялися плисти невідомо куди, так що комплектувати команди кораблів довелося з осіб з вкрай сумнівною репутацією і навіть відвертих головорізів.
Візит на Канари
Ще одним успіхом Колумба було рішення про зупинку на Канарських островах. Кажуть, що у Хрістофора була коханка, яку він вирішив провідати перед поїздкою.
Однак існувала набагато серйозніша причина. Португальський або англійський флот міг би легко потопити кораблі під іспанським прапором, тому було небезпечно плавати вздовж широти Лісабона. Оскільки Колумб не знав про атлантичні течії, він навіть не міг припустити, який правильний вибір зробив.
Справа в тому, що від Канар до самої Куби тече Північна Пасатна течія, яка і привела мандрівників до нових берегів. Якщо б вони відпливли північніше, то Гольфстрім, який тече в зворотному напрямку, просто не пустив би їх до Америки навіть з гарним попутним вітром.
Через два місяці, 12 жовтня 1492 року, Христофор Колумб висадився на Багамах. І почалася, без перебільшень, нова ера в історії Європи. Але це, як то кажуть, зовсім інша історія.
