Заходять якось злодюжка, екологічний активіст, посіпака, народний депутат і хабарник в бар. А бармен через стійку: "Олександр Юрченко, покиньте заклад. Ми пиво не продаємо!"
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяЯкщо перефразувати відомий анекдот, то саме так, або приблизно так могло б звучати резюме Олександра Юрченка, який волею долі зараз засідає у Верховній Раді. В основному Юрченко сконцентрувався на екологічній тематиці, і далі пояснимо чому саме.
Стрімка кар'єра Юрченка почалася в 2009 році з крадіжки чотирьох пляшок пива в одному з київських магазинів. Про це більш детально писав «Цензор» у вересні 2020 року.
Зараз вже ніхто не дізнається, чи була це перша крадіжка Юрченко, або раніше він також відчував злодійську удачу, але безсумнівним залишається факт: чесній людині в голову не прийде красти. Сам Юрченко факт крадіжки заперечував і обіцяв спростувати інформацію, проте жодних доказів так і не опублікував.
Кожній бочці-затичка
Здобувши освіту за спеціальністю "Правознавство", а пізніше закінчивши факультет інженерних технологій, Юрченко працював кур'єром, техніком, конструктором, а потім, очевидно, не домігшись ніяких успіхів на професійній ниві, зайнявся громадською діяльністю. Він став засновником відразу декількох громадських організацій екологічної спрямованості. Юрченка, судячи з усього, помітили, і він кілька разів поспіль ставав помічником київських депутатів від ВО «Свобода». Бути громадським активістом в Україні-справа досить прибуткова. Головне - не помилитися з спрямованістю. Волонтери, які забезпечували армію на початку російської агресії - теж активісти. Але Юрченко у волонтери не подався. Він обрав куди менш небезпечний, але незрівнянно більш прибутковий вид активізму – екологічний.
Осідлавши цю тематику Юрченко і "свободівці "відчайдушно" боролися" проти забудов. Ну, як, боролися... правильніше було б назвати це вимаганням, адже ні для кого не секрет, що активістів дуже часто використовували для організації мітингів, пікетів, а іноді і заворушень. Як правило, справа відбувалася під час забудов. Алгоритм наступний: прикриваючись екологічною тематикою і турботою про місцеве населення, активісти блокують якийсь об'єкт, а самі в цей час ведуть сепаратні переговори із забудовником, вимагаючи за свою лояльність цілком конкретні суми. Отримавши на руки суму, активісти згортають пікети, а наївні місцеві жителі залишаються один на один з будівельними монстрами.
Судіть самі: ще в 2018 році Юрченко вимагав закрити ресторанний комплекс «Галерний», а через рік, вже будучи нардепом, святкував там новорічний корпоратив. Чи то в ресторані стали готувати з екологічно чистих продуктів, чи то "порішали" ... про це більш докладно писав «Апостроф».
Збулася мрія ... активіста
У 2015 Юрченко пробує балотуватися до Київради від партії «УКРОП», втім, безуспішно. А в 2019 році йому посміхається удача – він стає народним депутатом по мажоритарному округу №211 в Києві. Потрапивши до парламенту, Олександр Юрченко осідлав тему Поводження з твердими побутовими відходами – він обійняв посаду голови відповідного підкомітету.
У стінах Верховної Ради шанувальник світлого пива і екс-активіст відзначився на законодавчому терені. Він є автором або співавтором приблизно 50 законопроектів, з яких тільки 4 були проголосовані. Така неефективність може свідчити лише про те, що в інших, як то кажуть, «текст трохи по-дебільному написаний». Адже за два роки вони так і не були проголосовані. Втім, Олександр Юрченко, вже перебуваючи в статусі народного депутата став знаменитий, влипнувши в корупційний скандал. Як ми пам'ятаємо, влітку 2020 року НАБУ почало розслідувати дії організованого угруповання, яке підозрюється у хабарництві і куди входив Юрченко. Помічника Юрченка Івана Фіщенка спіймали на хабарі – він отримував перший транш з 200 000 Доларів США. Ці гроші мали піти на підкуп нардепів – колег Юрченка по парламентському комітету. У НАБУ заявляли, що швидше за все Юрченко лобіював інтереси єдиного оператора по поводженню з відходами. Це забезпечило б йому монополію на ринку утилізації сміття.
Показово, що під час бесіда з детективом НАБУ, Іван Фіщенко характеризує Олександра Юрченка як людину специфічну, мовляв, " йому просто треба, що говорити давати і конверт. І все!».
У НАБУ зібрали докази для вручення підозри самому Юрченку відразу за кількома стаття Кримінального кодексу (отримання хабара і пропозиція або дача хабара). Вже у вересні Генпрокурор Венедиктова публічно оголосила підозру Юрченку. Тоді ж НАБУ опублікувало відео, на якому засвітився Юрченко разом зі своїм помічником Фіщенко. При цьому сам Юрченко вимагав собі частку в розмірі 3% акцій майбутнього заводу з переробки сміття, який за легендою повинен був бути побудований. Це звичайно не 4 пляшки пива «Старопрамен», але теж дещо, погодьтеся.
Юрченка заарештували, однак, як це прийнято в Україні, незабаром відпустили під заставу в розмірі понад 3 млн грн. Гроші знайшлися буквально за пару днів. Юрченко сказав, що заставу внесли «небайдужі до екології люди». Правда відмовився назвати їхні прізвища. Не виключено, що це ті самі псевдоактивісти, які вимагали хабарі у забудовників і підставляли місцеву громадськість – друзі з 2000-х.втім, куди більш цікава знахідка чекала детективів НАБУ при обшуку в будинку батьків Юрченка – там був знайдений незареєстрований пістолет. Сам же Юрченко після сплати застави вийшов із СІЗО і зобов'язався носити електронний браслет, чим бравірував на своїй сторінці в соцмережі.
Треба сказати, що історія з хабарем дорого обійшлася Олександру Юрченку. Крім презирства у колег по парламенту, його проступок викликав обурення у Президента Володимира Зеленського, який чітко заявити, що "Юрченко обов'язково сяде у в'язницю". Юрченко останнім часом перестав з'являтися на екранах телевізорів і сконцентрувався на своїй сторінці в мережі Фейсбук. Судячи з усього, він планує після депутатської каденції знову зайнятися активізмом. Правда, перешкодити йому в цьому може суд, якщо визнає, що він є хабарником і корупціонером. У цьому випадку активіста Юрченка ми не побачимо на волі років 5.
