Про це пише портал Акценти.

Замок у Флоренції, літаки з наркотиками та десятки мільйонів доларів, вкрадених у української держави – це лише мала частина каламутного бізнесу російського підприємця Олексія Федоричева. Саме його майна на 41 млн євро заарештували в Італії через розслідування і на запит української прокуратури.

Як Федоричеву вдалося збудувати фінансову імперію на українському зерні і хто цьому потурав?

Гроші, влада та зв'язки

Олексій Михайлович Федоричев - російський мультимільйонер, колишній власник футбольних клубів "Динамо" (Москва) та "Ростов". Ще в 2006 році входив до списку Forbes найбагатших бізнесменів РФ.

Олексій Федоричев
Олексій Федоричев

Популярні новини зараз
ТЦК похвалилися, на скільки мільйонів вдалося "подоїти" ухилянтів Немає дітей, тому що неправильно "чірікаєтесь": пара була в шоці від вердикту лікарів ТЦК побачить всіх: як чоловіки старшого віку намагаються уникнути мобілізації Всього 300 гривень: українці отримають смішну "подачку" на комуналку
Показати ще

У 1980-ті роки він налагодив тісні зв'язки із кримінальними колами СРСР. Ці контакти, вочевидь, зіграли не останню роль його злеті. Адже за кілька десятиліть Федоричев збудував розгалужений бізнес, який охопив різні сфери і далеко за межі однієї країни.

Більше його ім'я асоціюється з ринком сировини, де він став впливовою фігурою у торгівлі зерном, сірою та мінеральними добривами. Злочинні схеми дозволили йому відмивати гроші та тримати активи у різних частинах Європи, включаючи Україну.

Бізнесмен є громадянином Угорщини, Росії та Уругваю, проте для постійного проживання він обрав Монако, а саме Монте-Карло – відома “податкова гавань” та місце зосередження світової еліти.

Мафія у Європі

Життя та діяльність Федоричева у Європі з кожним роком були дедалі “яскравішими”.

Відомо, що у 2002 році в різних європейських країнах було затримано 150 осіб, підозрюваних у нібито торгівлі наркотиками, зброєю та організації незаконних борделів із повіями зі Східної Європи. Цю мережу, за словами затриманих, координував саме Олексій Федоричов.

Олексій Федоричев
Олексій Федоричев

Дальше більше. 2005 року бізнесмен замахнувся на Одеський порт, намагаючись захопити його рейдерським шляхом. Через шість років розпочалася масштабна операція з розкрадання великої партії зерна з українських засіків.

У 2012 році Федоричев знову став героєм багатьох публікацій у європейській пресі. Його власний бізнес-джет Bombardier Global 7000 з бортовим номером 9H-FED приземлився на Канарах, повний кокаїну.

У прицілі – українське зерно

Діяльність Федоричева в Україні розпочалася на зорі 2000-х. Саме тоді він повністю викупив найбільші морські термінали у порту "Південний" під Одесою - "ТІС-Зерно" та "ТІС-Мінеральні добрива".

Ця покупка стала основою для розширення його бізнесу в Україні, дозволивши контролювати перевалку приблизно 2,3 млн. тонн добрив та 1,7 млн. тонн зерна. При цьому багато українських сайтів, присвячених роботі в морі, рясніли попередженнями про те, що компанія Федоричева “кидає” моряків, не виплачуючи зарплату.

Яка влада потурала махінаціям?

Російський бізнесмен встановив “дружні зв'язки” з Україною саме за часів Леоніда Кучми. У його правління також пройшла спроба рейдерського захоплення Одеського порту.

2005 року бізнес Федоричева в Україні пішов ва-банк. Його компанія "Трансінвестсервіс" (ТІС), яка контролювала шість причалів у порту "Південний", вирішила діяти за принципом "краще вибачатися, ніж просити дозволу". Без погоджень вони поглибили дно біля одного з причалів, щоб приймати великотоннажні судна.

Через чотири роки ця авантюра обернулася юридичним скандалом. Наступник "Трансінвестсервісу" - "ТІС-Руда" - подав позов проти порту на 51,3 млн гривень, вимагаючи оплати за ті самовільні роботи.

Ситуацію вдалося врегулювати лише після втручання спеціальної контрольної комісії Верховної Ради з питань приватизації та тодішнього прем'єра Юлії Тимошенко. Вона пообіцяла порту "Південний" захист від рейдерів.

А ось початок масштабних операцій із розкрадання зерна з українських засіків припав на період правління Віктора Януковича. Особливо після його втечі з країни, окупації росіянами Криму та початку збройної агресії РФ на Донбасі Федоричев отримав ідеальні умови для своїх масштабних схем.

За даними українського слідства, бізнесмен у квітні 2014 року заплатив понад 667 тис. доларів голові ради директорів ПАТ "Державна продовольча зернова корпорація України" (ДПЗКУ), щоб укласти контракти на постачання сільгосппродукції на ринкових та вигідних умовах оплати.

Зрештою "Зернова корпорація" не отримала більшу частину коштів за продане зерно. Внаслідок чого державне підприємство зазнало збитків на суму понад 60 млн доларів.

Тоді керівником компанії був Петро Вовчук, який, до речі, отримав умовне покарання минулого року.

У схемі згадували прізвище та Федоричева, але з підозрою затримано екс-чиновника ДПЗКУ (начальника інформаційно-аналітичного управління). На думку НАБУ, він також був причетний до скоєння низки злочинів.

Нагадаємо, що з кінця лютого до початку червня 2014-го в.о. президента за призначенням Верховної Ради Олександр Турчинов.

Корупційні механізми російського бізнесмена були досить стійкими і змогли пережити зміну політичних режимів в Україні. Однак пізніше він, ймовірно, втратив дах.

Як саме працювала схема із ДПЗКУ

За версією слідства, Федоричев майстерно використав свій досвід у зерновому трейдингу для створення складної фінансової махінації.

ДПЗКУ укладала контракти на постачання зерна до Саудівської Аравії на умовах післяплат. Тобто оплата мала надходити після доставки товару. Проте замість повернення рахунки державної компанії кошти опинялися під контролем Федоричева. Отже, державне підприємство фактично працювало на збагачення приватної особи з країни-агресора.

Ці кошти замість наповнення державної скарбниці пішли на задоволення особистих забаганок бізнесмена. Зокрема стало відомо про придбання Федоричевим старовинного замку у Флоренції.

Внаслідок цієї справи і на вимогу України в Італії та заарештовано майно Федоричева загальною вартістю 41 мільйон євро.

Окрім того, Олексій Федоричев внесено до списку санкцій України за перевезення морськими суднами вугілля, добутого на окупованому з 2014 року Донбасі.