Відділ культури та туризму Бессарабської селищної ради Одеської області без використання системи електронних закупівель доручив капітальний ремонт меморіального комплексу «Пам'ятний меморіал загиблим воїнам АТО та ООС», розташованому у парковій зоні селища Бессарабське (Тарутинська громада), фірмі «ДАБУТЕХБУД». Про це з'явилася інформація на порталі Prozorro.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяПримітно, що нинішнього та колишнього власників компанії раніше було засуджено за незаконний видобуток піску. Загальна сума угоди складає 1368878 гривень. Виконавцем виступає ТОВ «ДАБУТЕХБУД».
За даними аналітичної платформи YouControl, керівником підприємства є Анатолій Бучков, а власником — Олександр Карамавров. Донедавна власником компанії був Іван Дамаскін. Карамавров став власником фірми лише 22 серпня 2025 року. При цьому обидва підприємці фігурували у кримінальній справі, пов'язаній із незаконним кар'єрним бізнесом. За даними судового порталу, вони визнали провину в рамках угоди зі слідством та отримали вирок.
Крім того, Карамавров згадується в іншому судовому процесі – про призначення аліментів на двох дітей. Оскільки у справі про незаконний видобуток піску один із обвинувачених також був ідентифікований як батько двох дітей, є підстави вважати, що йдеться саме про нього. Цікаво, що у документах він фігурував як водій фірми «СортоментБуд». Виникає питання, яким чином людина, яка працювала водієм, раптово виявилася власником будівельної компанії, яка за останні роки отримала 41 поспіль на загальну суму понад 11,6 млн. гривень.
Іван Дамаскін, колишній власник «ДАБУТЕХБУД», раніше був депутатом Тарутинської селищної ради. У 2015 та 2020 роках він обирався від партії «Наш край», а також балотувався від політсили «Довіряй ділам». 2018 року він подавав декларацію про доходи як депутат.
Фірма «СортоментБуд», у якій, ймовірно, працював Карамавров, належить Валентині Дамаскіної. Цікаво, що компанія зареєстрована за тією ж адресою, що і «ДАБУТЕХБУД». Така сама реєстрація зазначена і для сім'ї Дамаскіних — Івана та Валентини.
Матеріал опубліковано у рамках проекту Інституту висвітлення війни та миру (IWPR) «Зміцнення громадського контролю» за підтримки уряду Норвегії.