13-14 січня в Україні святкують Щедрий вечір (Маланки) та Старий Новий рік (Святого Василя). Традиції, пов'язані зі святами, мають і язичницькі, і християнські елементи, а молодь намагається зробити більш зрозумілими для сучасної людини.

Кореспонденти Знай.ua також виявили, якими були давні обряди, як ворожили, та що саме значили певні маніпуляції в ці дати.

Свято Маланки відзначали раніше напередодні нового року, тобто 31 грудня за старим стилем. Новий календар переніс його на 13-те січня. Щедрий вечір від святвечора відрізняється масними та м'ясними стравами, багатим столом. Вдруге готують кутю та спеціальні хлібини - "Маланку" та "Василя".

Вважається, що на це свято рослини та тварини починають розуміти людську мову та самі можуть говорити до людей. Наприклад, худоба могла пожалітись Богу, якщо господарі погано її доглядають. Також, існувала традиція підбілювати піч та не спати на ній у цю ніч.

Читайте також: Козаки наввипередки кусали Калиту (фото)

Популярні новини зараз
Долари можна продавати? Що буде з курсом в Україні після приходу Трампа Надіються всі, але мало хто відчує: чого чекати від індексації пенсій у 2025 році Дають лише 3 дні: в Україні змінилися правила повісток поштою, що це змінює для чоловіків Податкова перевіряє українців за кордоном: що вже відомо
Показати ще

За ще одним повір'ям, жінка, замісивши діжу новорічного хлібу, мала не відмивати рук від тіста, а прямо так іти із чоловіком "лякати дерева", які погано родять. По них голова сім'ї тричі стукав соктрчаним обухом, приказуючи "А чого ти груші не родиш? Я тебе зрубаю й порубаю!" або "Не будеш родити - буду рубати, а будеш родити - буду поважати". Жінка в свою чергу вимазувала стовбур тістом з рук та перев'язувала перевеслом із дідуха (солома з підлоги, що лежала від Святвечора).

Коли сутеніло, по селу виходили гуляти щедрувальники. Вони вбирались у карнавальні костюми, брали музик та збирались у веселі й шумні гурти. Для щедрувальників і колядників не робили статевих обмежень, проте Маланка із дівчат щедрували під вікнами, а парубки просились до помешкання, а персонажів у масках в парубочий Маланці було значно більше. Вдягались у козу, діда з бабою, цигана, журавля, кота, ведмедя, і, звісно, Василя і Маланки.

Прихід ряджених вважався добрим знаком, тому їх охоче запрошували до себе. За традицією, наприкінці щедрування персонаж Коза мала померти, Апотім її намагались розмішити. Ритуал має дуже давнє коріння: наші пращури помітили, що на землі, де стояла домашня худоба, рослини ростуть краще та врожай дають більший. Всі присутні намагалися оживити тварину. Її "воскресіння" означало пробудження ниви навесні.

Сучасна молодь часто вплітає у сюжети вертепів та щедрувань сучасні побутові жарти та додають політичних персонажів. Наприклад, кілька років тому із класичним Іродом ходила бабка, яка "переписала хату на кота", на злобу дня у КМДА під час Майдану щедрував новинар Кісільов.

Також, в ніч на 14 січня, дівчата ворожили і продовжують це робити: головні теми - шлюб, кохання, діти.

Наприклад, чарували на кільці, гачку та хлібі.

Ці три предмети клали у миску із вугіллям, камінням, іншими невеличкими речами. Миску накривали рушником та дівчата по черзі витягували те, що перше втрапляло до рук. Перед наступною молодицею річ повертали у миску. Якщо взяла шматочок хліба - наречений буде заможним, перстень - дістанеться красень, ну а якщо гачок, то буде бідним.

Також, популярним було ворожіння із собаками. Пса пускали до кімнати, де сиділа молодиця. Якщо собака зразу побіжить до дівчини, то вона буде у шлюбі щаслива, якщо спочатку понюхає підлогу - чоловік буде суворим та сердитим, а якщо вилятиме хвостом, то він буде ласкавий та турботливий.

Якщо собаки не маєте, є ще один цікавий спосіб: ворожіння по коту. Дівчата обирали собі по варенику і намагались нагодувати улюбленця. Чийого вареника кіт з'їсть першим, та вийде заміж швидше за всіх.