У суботу, 8 квітня, в рамках 24-го туру чемпіонту України з футболу Волинь поступилася Сталі (0:2). На післяматчевій прес-конференції головний тренер лучан Віталій Кварцяний не приховував емоцій.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
Підписатися- Підсумок матчу - 2:0 (пауза, сміх у залі). Ми зіграли слабше, ніж суперник, тому програли. Були слабші, не втримали кінцівку матчу. Не вистачало нам ігрової дисципліни і строгості, тому Сталь нас дотиснула. Не можу сказати, щоб ми сильно поступалися, але гравцям не вистачає впевненості та перспективності. Треба хотіти працювати з м'ячем, і тоді впевненість буде накопичуватися.
Не сподівався, що ми сьогодні виграємо, але я думав, що буде прес-конференція, на яку доведеться йти, і я там скажу, що ми програли, але я задоволений тим, що наші хлопці з кожною грою роблять крок вперед. Дуже шкода, але цього я не можу сказати. Я так і сказав, чому не знайшлося два-три лідера? Чому Мемешеву вже 24 роки, а він досі такий безпорадний? Гаразд, там, Тетеренко. Але ти чому такий? Ось такі непропорційність у нас є футбольні. Хотілося, щоб нехай і програний матч був би кроком уперед, і бачити перспективу.
Мене абсолютно не хвилює турнірна таблиця, щоб журналісти там не розпалювали, мовляв, ось Волинь» аутсайдер, бореться з Дніпром і Карпатами. Як буде, так і буде. Мені більше приносить задоволення вдала і логічна гра команди, щоб було видно на кого можна розраховувати в майбутньому. Ми майже в кожній грі випускаємо молодого і дивимося, як у нього психіка, як характер. Поки ні психіки, ні характеру, ні в кого немає. Хоча вже в 17 років футболісти повинні показувати зуби, повинні показувати пристрасть, індивідуальне бажання проявити себе, а не отпихиваться від м'яча. У нас це хвороба, а ми повинні змусити вболівальника прийти і подивитися на живого там Канчельскіса, або ще когось. Повинна бути якась родзинка у футболіста. Тоді і будуть люди на футбол ходити і у нас в Луцьку, і тут у Дніпрі або Кам'янському.
Судді симпатизують нам теж весь час, що я їм за це вдячний, оскільки досвід теж – це велика справа. Вони нас вчать грати, вчать ставати дорослішою, тому ми претензій до них не маємо. Взагалі не маємо. І нам від цього легше живеться. Раніше як було? Ми думали, куди піти, де взяти грошей, щоб там купити за 100, 150 продати, і ці 50 потім дати якомусь там Рабиновичу, щоб не псував матч.
А зараз що? Ми просто привіталися з суддями і все, і так легко на душі (сміх у залі). Вони на нас дивляться, мовляв, ми неправильно живемо (сміх). Ну ми то раніше це розуміли, просто зараз про це не пишуть. Може багато хто не знають, але раніше життя складалася з того, що якщо футболіст отримує преміальні за перемогу, то він повинен ділитися. Як було в радянські часи? Зарплата 200 і преміальні 40 і 27 кваліфікованих команд у другій лізі СРСР в 6-й зоні. І судді казали: Ви ж премії отримуєте? Значить і нам потрібна премія!. І ми ділилися від своїх премій по десятці – і футболісти, і тренери. А зараз у нас премії скасували, ну і навіщо нас душити? Були б у нас премії, ми б вам теж збирали і давали, бо держава вам мало дає. А так вибачте.
Нагадаємо, портал Знай.uа повідомляв, що з Дніпра знімуть ще шість очок.
