Проводити будь-які історичні паралелі - справа складна і відповідальна. Все-таки, незважаючи на те, що людська натура не змінюється століттями, різні історичні події часто схожі тільки на перший погляд. Різні епохи мають свої особливості та накладають свій відбиток.

Звичайно, порівнювати наш Майдан і Велику французьку революцію не цілком коректно, адже революція тоді привела до корінного перелому і зміни всіх соціальних та станових інститутів, до історичного переходу від монархії до республіки. Майдан до таких докорінних змін не привів. І, тим не менш, у цих двох революцій можна знайти багато спільного. Що ми і спробуємо зробити.

Розкладання влади

[[{"fid":"178303","view_mode":"default","fields":{"format":"default","field_file_image_alt_text[und][0][value]":false,"field_file_image_title_text[und][0][value]":false},"type":"media","field_deltas":{"1":{"format":"default","field_file_image_alt_text[und][0][value]":false,"field_file_image_title_text[und][0][value]":false}},"attributes":{"height":"425","width":"640","class":"media-element file-default","data-delta":"1"}}]]

Як і в Україні до осені 2013 році, у Франції стало очевидно, що король Людовик XIV і інші представники дворянського стану остаточно махнули рукою на життя в країні та існували в своє задоволення.

Популярні новини зараз
Вже скоро закладуть мир: відомий астролог пояснив, коли закінчиться війна в Україні Чи можуть мобілізувати тих, хто не був в армії: юрист пояснив, до чого готуватись українцям без досвіду При споживанні до 100 кВт/год – тариф нижчий? У YASNO пояснили важливий нюанс Неоціненна користь чи гроші на вітер: чи вигідно встановлювати сонячні панелі на балконі
Показати ще

Рік за роком економіка країни котилася в прірву. Зростало безробіття, зростав і держборг. Коли в 1986 році новий міністр фінансів Шарль Олександр де Каллон наочно показав королю і іншим представникам влади, що країна не розвалилася тільки завдяки величезній кількості зовнішніх позик, монарх прийняв рішення звільнити самого Каллона. Щоб не приносив погані новини.

Корупція при Людовіку XIV досягла загрозливих масштабів. При цьому прірва між багатими і бідними тільки збільшувалася. Дружину короля Марія-Антуанетту в народі прозвали «мадам Дефіцит», вона ж відзначилася легендарної фразою «Якщо у них немає хліба, нехай їдять тістечка», яку вона виголосила, коли їй повідомили про масовий голод.

Паралель тут досить прозора. Егоїзм влади і їх небажання хоч трохи відволіктися від власної розкішного життя та подивитися як живе народ і став тим спусковим гачком, який привів до повстання. Будь-який народ, хоч французький, хоч український, здатний досить довго миритися з несправедливістю, якщо є хоч якась надія на поліпшення.

Але Людовик XVI, як і Янукович, який відмовився підписати угоду з ЄС, в якийсь момент повністю поховав надії народу на майбутнє.

Глухота короля

[[{"fid":"178305","view_mode":"default","fields":{"format":"default","field_file_image_alt_text[und][0][value]":false,"field_file_image_title_text[und][0][value]":false},"type":"media","field_deltas":{"2":{"format":"default","field_file_image_alt_text[und][0][value]":false,"field_file_image_title_text[und][0][value]":false}},"attributes":{"height":"425","width":"640","class":"media-element file-default","data-delta":"2"}}]]

Протести в Парижі влітку 1789 року, як і в Києві восени 2013-го, носили спочатку мирний характер. Народ сподівався на рішення Генеральних Штатів, про які варто розповісти трохи детальніше.

Рішення короля скликати Штати можна назвати досить несподіваним. Раніше всі фінансові та соціальні питання в країні вирішували збори нотаблей, тобто аристократів. Самі дворяни податки не платили, так що просто управляли життям інших станів в, скажімо так, ручному режимі. Генеральні Штати же давали один голос кожного з станів. Але і тут король схитрував. Всього станів було три: дворяни, духовенство та всі інші. Аристократи і церковники були вірні королю, так що два голоси проти одного в будь-якому випадку виходило в його користь.

У такій ситуації представники третього стану вирішили вийти зі складу Генеральних Штатів, так як представляли інтереси абсолютної більшості населення. І тут, як і Віктор Янукович кілька років тому, Людовик відмовився слухати радників, які стверджували, що ситуація напружена занадто сильно, щоб не чути і не визнавати голос народу. Король до кінця не вірив, що справа стає серйозною.

Ескалація насильства

[[{"fid":"178315","view_mode":"default","fields":{"format":"default","field_file_image_alt_text[und][0][value]":false,"field_file_image_title_text[und][0][value]":false},"type":"media","field_deltas":{"3":{"format":"default","field_file_image_alt_text[und][0][value]":false,"field_file_image_title_text[und][0][value]":false}},"attributes":{"height":"544","width":"968","class":"media-element file-default","data-delta":"3"}}]]

Якщо ключовою точкою Майдану став розгін студентів, то у Франції люди перейшли до активних дій після звільнення улюбленого серед простих людей міністра фінансів Неккера 12 липня 1789 року.

Журналіст Каміль Демулен тоді виголосив свою знамениту промову, яка закінчувалася словами «Чи можливо більше знущання над нами? У патріотів залишається тільки один засіб - це вдатися до зброї. Отже, громадяни, до зброї! ». Звичайно, Мустафа Найєм був набагато скромніше, закликаючи людей брати чай, каву, гарний настрій і виходити на Майдан. Але роль преси в обох випадках була ключова.

Спроба діалогу з владою змінилася люттю. Почався штурм Бастилії.

Втеча короля

[[{"fid":"178316","view_mode":"default","fields":{"format":"default","field_file_image_alt_text[und][0][value]":false,"field_file_image_title_text[und][0][value]":false},"type":"media","field_deltas":{"4":{"format":"default","field_file_image_alt_text[und][0][value]":false,"field_file_image_title_text[und][0][value]":false}},"attributes":{"height":"550","width":"873","class":"media-element file-default","data-delta":"4"}}]]

Багато політологів та аналітиків стверджують, що якби Віктор Янукович вийшов до народу, покарав кількох міліцейських генералів і зняв пару друзів з відповідальних посад, то протест міг стихнути. Але Янукович вирішив залишитися «над народом» до кінця. Небажання стати на одну землю з простими людьми в результаті його і згубило.

Король Людовик так само відмовився вийти до натовпу, коли люди прийшли під Версаль. Кажуть, що навіть королева ненадовго з'явилась на балконі, помахавши людям рукою, а ось монарх відсиджувався до останнього. У підсумку, коли виявилося, що фактичної влади в руках у нього вже немає, він спробував втекти з міста, але був схоплений і повернений в Париж. Януковичу пощастило набагато більше, адже дістати пасажира карети куди простіше, ніж пасажира літака.

Війна

[[{"fid":"178317","view_mode":"default","fields":{"format":"default","field_file_image_alt_text[und][0][value]":false,"field_file_image_title_text[und][0][value]":false},"type":"media","field_deltas":{"5":{"format":"default","field_file_image_alt_text[und][0][value]":false,"field_file_image_title_text[und][0][value]":false}},"attributes":{"height":"773","width":"1395","class":"media-element file-default","data-delta":"5"}}]]

Як тільки стало зрозуміло, що Франція ослаблена революцією, австрійський імператор Леопольд II і прусський король Фрідріх Вільгельм II пред'явили їй територіальні претензії. На жаль, ця історична паралель досить пряма. І в історії так бувало часто.

Як і Росія, сусідні країни вирішили скористатися моментом, щоб відвоювати у Франції землі, на які давно поклали око. Спочатку війна йшла вкрай неуспішно для французів. У штабі був бардак, армія була деморалізована. І тільки завдяки великій кількості добровольців та волонтерів ворога вдалося стримати.

Висновки

[[{"fid":"178318","view_mode":"default","fields":{"format":"default","field_file_image_alt_text[und][0][value]":false,"field_file_image_title_text[und][0][value]":false},"type":"media","field_deltas":{"6":{"format":"default","field_file_image_alt_text[und][0][value]":false,"field_file_image_title_text[und][0][value]":false}},"attributes":{"height":"417","width":"743","class":"media-element file-default","data-delta":"6"}}]]

Звичайно, період Великої французької революції був куди більш страшним часом, ніж той, в який випало жити нам. Ми забуваємо дуже багато людей і подій, масові страти, кілька наступних переворотів. І, звичайно, прихід до влади Наполеона Бонапарта, який знаменує початок зовсім іншої історії.

Але основні моменти залишаються незмінні в різні епохи і в різних країнах. Сліпота, жадібність і егоїзм влади ще ніколи не доводили до добра. Небажання почути і зрозуміти свій народ ставало причиною краху багатьох правителів, королів та президентів.

І залишається тільки сподіватися, що приклади французької та інших революцій коли-небудь все-таки навчать чогось людство.