Всі сучасні весняні свята, які ми звикли відзначати, мають свої конкретні історії та підстави для торжества. Не так давно ми вже розповідали і про підґрунтя 8 березня, і про Першотравень, і навіть 9 травня стороною не оминули.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяАле все одно у нашому бажанні зустрічати весну і перші теплі деньки після затяжних зим залишається чимало від язичницьких традицій, як наших предків, так і в цілому населення Європи. З особливим розмахом весну зустрічали давні римляни. Сьогодні про них і поговоримо.
Римський Новий рік
Власне, початок нового року в Римі відзначався саме з настанням весни. Що з точки зору суспільства, що живе переважно сільським господарством, абсолютно логічно. За «мертвим сезоном» приходить весна - пора оновлення і «оживання» природи.
Початок весни був багатим на свята. З Новим роком у римлян збігався початок Матроналій, свята матрон - заміжніх жінок. Свято для них починалося з того, що вони отримували подарунки від чоловіків і дітей, давали рабам вихідний і відправлялися до Круглого храму богині Вести - хранительки домашнього вогнища. За масовістю цей день можна порівняти з першотравневої демонстрацією, тільки замість трудящих по Риму марширували жінки, одягнені у свій кращий одяг, та з вінками зі свіжих квітів на головах.
Вакханалії
Окремо варто сказати про знамениті вакханалії, які припадали на середину березня. Культ Діоніса (або Вакха в римській традиції) набрав в якийсь момент таку популярність, що Римський Сенат спеціальною постановою у 186 р до н.е. заборонив подібні збіговиська. Спочатку вакханалії відзначали тільки жінки, збираючись таємно вночі в гаю Сімілії біля Авентинського пагорба.
Але культ набирався популярність, до вакханок приєдналися чоловіки, в тому числі і знатних родів, так що ситуація набула політичного забарвлення. Адже під час вакханалій учасники дійства вживали алкоголь та інші дурманні речовини. Й одному Діонісу відомо, чим там займалися.
Травневі флоралії
В кінці квітня в Римі починалися флоралії - урочистості на честь богині весни та родючості Флори. Про культ Флори відомо, що він був вкрай поширений в Римі, потім припинив своє існування, але був відроджений в 173 р до н.е. через сильний неврожай.
Флоралії тривали кілька днів. Весь Рим прикрашався квітами та колосками, а римські жінки в строкатих сукнях (що було заборонено в звичайні дні) танцювали і веселилися прямо на вулицях міста. Само собою, що не обходило без вина. А в один з днів флоралій проходили спортивні змагання.
До початку травня свято Флори повільно перетікало в урочистості на честь її сестри Фауни або Благої богині. У ці дні в святкуванні брали участь тільки жінки, які збиралися на містерії, де розпивали «молоко богині» - міцне вино в спеціальних горщиках. Джерела згадують, що римлянки також приносили в жертву кількох корів, які ще не отелилися.
Вважалося, що ніч після свята ідеально підходить для зачаття.
Політик у сукні
На початку зими римляни знову згадували Фауну, відзначаючи її символічну смерть з настанням першим холодів. Для урочистостей вибирався багатий будинок, обов'язково консула або претора. Цей будинок спішно покидали всі чоловіки, а господиня будинку керувала святом, яке складалося з розпивання вина і ритуальних танців.
Саме з цим святом пов'язана цікава історія, що мало не стала причиною серйозної політичної кризи в Римі. У 62 р до н.е. для церемонії був обраний будинок Гая Юлія Цезаря, які тоді був на посаді претора. Сам Цезар, як і інші чоловіки, будинок покинув, а святом керували його мати Аврелія і дружина Помпея Сулла.
І ось виявилося, що переодягнувшись у жіночу сукню на церемонію проник Публій Клодій Пульхр, відомий політик з роду Клавдіїв. Подейкували, що прийшов він до дружини Цезаря, що усамітнитися з нею, поки чоловіка не було вдома.
Ось тільки момент сакральної церемонії - не найкращий час для таких справ. Аврелія викрила Клодія, а колегія понтифіків на чолі з Цезарем визнала його винним у святотатстві. Клодія повинні були стратити за блюзнірство, але його врятував сам Цезар з політичних міркувань.
В результаті повторну церемонію і торжества провели вже в січні, а відповідно зрушився вперед і весь календар. Призначення нових чиновників в Римі і провінціях було прив'язане до дати ритуалу, так що більше місяця свіжообрані пропретори не могли приступити до роботи.
