Наближається Першотравень. Останнім часом ця дата оточена різноманітними суперечками і скандалами. Український інститут національної пам'яті в своєму законопроекті запропонував виключити День трудящих зі списку державних свят в рамках декомунізації. Зараз, правда, вже говорять про те, що 1 травня нехай все-таки залишається, а ось вихідний 2 травня треба прибрати, а то занадто багато відпочиваємо.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяАле чи може це свято потрапити під декомунізацію? І як його відзначають у всьому світі? Портал Знай.ua розбирається в історії та значенні Першотравня.
Трагедія на Хеймаркет
Історія Дня трудящих бере свій початок в США в середині XIX століття. Це зараз Сполучені Штати - правова держава, де в разі порушення прав працівників, будь-який роботодавець може зіткнутися з гнівом профспілок. А півтора століття тому ситуація була зовсім інша.
Багато робітників американських підприємств працювали по шість днів на тиждень, а їх робочий день був абсолютно не нормований. Тому періодично виникала вимога встановити в країні хоча б чіткий восьмигодинний робочий день. Влада довго залишалася глухою до вимоги робітників, що в підсумку призвело до трагедії.
1 травня 1886 року по всіх США і Канаді прокотилася хвиля мітингів та демонстрацій. Їх було організовано робочими заводів і фабрик, залізничниками та анархічними організаціями, які їх підтримували. Перші кілька днів мітинги носили мирний характер, але вже 4 травня в Чикаго на площі Хеймаркет поліцейські вирішили застосувати силу і розігнати присутніх. В результаті загинуло шестеро осіб. Під час наступних демонстрацій проти свавілля поліції, невідомий кинув у правоохоронців бомбу, яка забрала життя вісьмох правоохоронців і поранила ще до півсотні.
В результаті на лаві підсудних опинилося вісім робітників-анархістів, яких засудили до смертної кари. Трьом потім замінили страту на 15 років каторги. Під час судового процесу з'ясувалася цікава деталь. Головний свідок звинувачення зізнався, що обмовив всіх підозрюваних, але на вирок це чомусь ніяк не вплинуло. Влада прагнула позбутися від баламутів будь-якими методами.
На згадку про невинно засуджених у 1890 році страйки і мітинги пройшли саме першого травня - в день, коли почалася ця трагічна історія. Незабаром в США ввели восьмигодинний робочий день, мітинги виявилися успішними, а свято стало офіційним у багатьох країнах світу.
Як відзначають в різних країнах
Цікаво, але в самих США День праці відзначається не першого травня, а в перший понеділок вересня. Пов'язано це не з комуністичним корінням свята, а просто з тим фактом, що такий день з'явився в Сполучених Штатах на чотири роки раніше вищеописаної історії. Вперше День праці відзначили в Нью-Йорку в 1882 році за ініціативою «Лицарів праці» - громадської організації, яка домагалася поліпшення становища робітників.
Своя дата є і у Австралії - 21 квітня. По частині прав робітників Австралія опинилася попереду планети всієї, і перші мітинги з вимогою восьмигодинного робочого дня пройшли там ще в 1856 році. Мітинги виявилися успішними, і свято швидко стало щорічним.
Загалом, дату першого травня як День праці відзначають в таких несхожих і далеких одна від одної країнах, як Бразилія і Угорщина, Австрія і Йорданія, Ісландія та Коста-Ріка. По всьому світу такий вихідний день є в календарях у жителів 88 держав.
Звичайно, відзначають по-різному. Наприклад, у Фінляндії Першотравень - це, в першу чергу, день студентства. Абітурієнти по всій країні надягають спеціальний білий кашкет і відзначають вступ у доросле життя шампанським і карнавалом.
На пострадянському просторі справи з першим травня справи йдуть теж по-різному. У Росії, очевидно побоюючись якихось демонстрацій, свято перейменували в невиразне Свято весни і праці. І це досить дивно, адже весна на той час вже майже закінчується.
Аналогічно вчинили і в Казахстані, де з 1996 року відзначають Свято єдності народу. У чому саме полягає єдність, і яке у свята трактування - питання неоднозначне.
А що у нас?
В українського Першотравня є своя історія. Перший День солідарності трудящих в наших краях відзначили ще в 1890 році у Львові. У демонстрації тоді взяли участь не тільки робітники і різноманітні соціал-демократи, а й видатні діячі культури та освіти. Наприклад, сам Іван Франко. З тих пір мітинги стали майже щорічними, а за прикладом Львова до святкування приєднувалися й інші міста, в тому числі в Центральній Україні.
1 травня 1913 року провідний часопис Галичини «Діло» писав:
«День першого мая. Вже перед пятою годиною рано музики будили змучений Львів до сьвята весни — до першого мая. Все зривало ся і йшло витати сонце то в стрийський парк, то на високий замок. — Около 9-тої години почала наповняти ся спортова палата зорґанїзованим робітництвом.»
Тому відхрещуватися від такого свята - злегка поспішне рішення. Звичайно, за роки радянської влади, Першотравень втратив свій первісний зміст. Але це не означає, що цей зміст йому не можна повернути. Адже основа цього свята - це не розмита категорія праці, а слово «солідарність», відповідальність громадян один за одного і взаємодопомога. А для України це зараз більш ніж актуально.
