Зовнішня політика України – тільки ілюзія. Спроби зіграти у світову або регіональну політику, раціонально підбирати партнерів у момент небезпеки, змінилися самообманом в надії пережити непрості часи. Про це пише Хвиля.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяКремль вже констатував провал політики швидкої дезінтеграції України у 2015 році змінив свою політику. Вихід на кризові майданчики, підйом ставок, і пошук спільних інтересів з опонентами, були відображенням переходу до «гри в довгу» для фіксації своєї функції в новому світовому порядку.
Агресія РФ проти України, змінивши формат на рубежі 2016-17 років, вийшла на новий рівень і, вже найближчим часом повинна підійти до своїх кульмінаційних моментів. Інциденти навколо повернення російської делегації в ПАРЄ і нормалізація відносин між Заходом та РФ руйнують ілюзію українців.
«Зрештою, ставки надто високі, щоб ігнорувати ситуацію, а загрози, які виходять для України вплинуть на майбутнє всієї держави і мільйонів людей на десятки років вперед», - йдеться в статті.
До 2014 року Захід і РФ знайшли компроміс щодо політичного впливу Росії на ЄС. Але щодо України, Молдови, Грузії визнавалося право Кремля на захист своїх інтересів за допомогою політичного, економічного тиску.
Цим пояснюється млява реакція ЄС і США на анексію Криму і війна на Донбасі. Санкції проти Росії ввели після того, як були підняті американські і європейські інтереси – бойовики збили малайзійський Боїнг MH17.
На тлі непрацюючих міжнародних механізмів стримування і нейтральної позиції ЄС і США, Росія пішла на підвищення ставок, прагнучи максимально розширити формат обговорення майбутніх відносин і «прокачати» свою переговорну позицію, змусивши Захід шукати новий компроміс.
«Точкова дипломатія» Москви за допомогою пошуку взаємних інтересів з питань міжнародної політики дала свої плоди в 2016, коли ключові гравці усвідомили кризу світового політичного устрою.
У зв'язку з цим США, Франція і Німеччина переглянули своє ставлення до Росії. Активізація протистояння з ЄС і Америкою штовхала Москву на зближення з Китаєм.
«У ключових столицях не отримали відповідь на просте питання «Навіщо нам потрібна Україна?». Такі процеси плавно підвели значну частину представників американських і європейських політичних еліт до думок про необхідність пошуку нових компромісів з Росією»
Україна могла б стати частиною системи США та отримати фінансову, технологічну та політичну підтримку. Але ми продовжуємо залишатися пасивним партнером.
«Основна рекомендація, яку сьогодні можна дати владним елітам — перестати вірити в ілюзії. Як в ілюзії своєї значущості, так і в казки про існування «проукраїнської коаліції на міжнародній арені» чи «готовність Росії до рівноправного діалогу». Вийти на формат реалістичної політики»
В основі зовнішньої політики України лежать три помилки, які стали актуальними після 2014 року: помилка сприйняття, помилка комунікації, помилка дій.
Незабаром знадобиться провести ревізії зовнішньої політики – обрати напрямки. Такими можуть бути:
міжнародні суди щодо РФ (в першу чергу навколо фінансових питань);
вихід з конфліктів з сусідніми державами і створення робочих груп з розвитку двостороннього співробітництва з кожним з них (мова не про Росію);
консультації з Туреччиною з метою визначення формату співпраці з питань Криму і кримських татар;
встановлення довірчих відносин із Заходом для залучення їх великого капіталу і зниження ризиків ескалації.
Другий напрямок – ревізія програм, направлених на відбудову Донбасу і створення власного бачення реінтеграції територій. Необхідно публічно визнати, що проблема війни на сході країни має характер затяжного конфлікту і не має остаточного рішення у перспективі як мінімум 10 років.
«Україні не можна ні під яким виглядом прискорювати дати скликання «нормандського формату». Більше того, в наших інтересах, щоб ця зустріч відбулася не раніше, ніж через 2-3 місяці — коли ми зможемо сформулювати контури власної політики, свої пропозиції потенційним партнерам. В іншому випадку, зустріч «нормандського формату» закінчиться плідно, у повній згоді — коли узгоджена позиція Франції, Німеччини і Росії змусить нас піти на істотні поступки. Як, в такому разі, кажуть в Одесі «Володю, воно тобі треба?».
Нагадаємо, що у Путіна заговорили про закінчення війни.
Як повідомляв портал Знай.uа, бойовий корабель Трампа увірвався в Чорне море.
Також портал Знай.uа писав, що Трамп подарував Зеленському 250 млн на військових.
