На початку чергової статті про перспективу створення майбутнього органу по боротьбі з правопорушеннями у сфері фінансів та економічних злочинів – Службу фінансових розслідувань, хочу нагадати теперішній владі коротку історію її «створення», не озираючись на «намагання» та «обіцянки» попередньої влади з 2013 року, які так і і не виправдалися.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяЩе в 2019 році речники команди обраного українцями Президента України Володимира Зеленського заявляли, що з метою боротьби з корупцією планують створити окремий орган для розслідування справ про економічні злочини і подати законопроект про Службу фінансових розслідувань. Відповідний пункт був у програмі переможця виборів чинного Президента України. Ще тоді екс-Секретар Ради національної безпеки і оборони України Олександр Данилюк повідомляв, що створення Служби фінансових розслідувань Президент України Володимир Зеленський розглядає як пріоритетне завдання. Служба буде саме аналітичним, а не силовим центром, покликаним упереджувати вчинення злочинів у фінансовій сфері, зокрема, займатиметься виявленням, припиненням, розкриттям та досудовим розслідуванням злочинів. Навіть за доручення Глави держави проект закону про Бюро фінансових розслідувань був унесений до Верховної Ради України, як невідкладний, 30 серпня 2019 року. Проте, вже 2 жовтня 2019 року його зняли з розгляду. Тим часом, 2 жовтня 2019 року, Верховна Рада України прийняла в першому читанні інший законопроект № 1208-2 авторства народних депутатів України Ольги Василевської-Смаглюк та Дениса Монастирського, який було відхилено вже 17 січня 2020 року.
Чесно кажучи не можу зрозуміти причин такого «затягування» владою.
Я вже майже 5 років вивчаю та аналізую багато корисної інформації з різних джерел з питання створення та роботи аналогічних органів в інших країнах, пропонуючи владі публічно і послідовно Концепцію Служби фінансових розслідувань Асоціації платників податків України.
І знаєте, я зайвий раз переконуюся - зараз це принципове питання. Потрібно здійснити все для того, щоб «епідемія» тиску на бізнес нарешті закінчилася. Такий новий орган в Україні вкрай необхідний і найближчим часом його треба створювати. Перехід від каральних функцій до функцій аналітики та розслідування з чітким визначенням основних завдань та компетенції новоствореного органу, влада безперечно поверне довіру суспільства до правоохоронних органів.
Міжнародний досвід свідчить про те, що саме зменшення кількості державних органів фінансового контролю і фінансових розслідувань тільки підвищує ефективність їх діяльності.
Так, ще 26 травня 2017 року на Міжнародній конференції з фінансових розслідувань, яка відбулася в Університеті ДФС України до 20-річчя створення факультету підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників податкової міліції, в якій я приймав особисту участь, а також приймали участь представники з Італії, Білорусії, Грузії, США та Великої Британії. В ході даної конференції приводилися приклади успішної роботи в сфері фінансових розслідувань представниками Служби внутрішніх доходів США, Фінансової Гвардії Італії, Податкової і Митної служби її Величності, Слідчої служби Міністерства фінансів Грузії, Департаменту фінансових розслідувань Комітету Державного контролю Республіки Білорусь. Так, заступник голови слідчого відділу Слідчої служби Міністерства фінансів Грузії Мераб Гамкрелідзе відзначав, що завдяки саме роботі служби фінансових розслідувань Грузія може похвалитися відсутністю контрабанди, фальшивомонетників і незаконного обороту сигарет. У них Служба фінансових розслідувань займається виявленням злочинів і порушень у фінансово-економічній сфері, оперативно-розшуковою діяльністю, повним розслідуванням злочинів в межах компетенції, а також запобіганням адміністративним правопорушенням, порушенням митних процедур, відмиванням грошей і посягання на права інтелектуальної власності.
Зауважу, на моє глибоке переконання саме ґрунтовне вивчення та виважене запровадження позитивного європейського досвіду, зокрема досвіду Литви, є важливим для встановлення власної моделі ролі нашої держави в регулюванні питань фінансово-економічної безпеки, а це - гарантія незалежності та цілісності нашої країни та умова забезпечення її фінансово-економічної безпеки. Сьогодні буквально коротко зупинюсь саме на досвіді Литовської Республіки з даного питання.
Як відомо, в контексті ефективної побудови та забезпечення системи економічної безпеки Литви було створено Службу розслідування фінансових злочинів (СРФЗ), метою якої є розробка методів боротьби з кримінальною діяльністю проти державної фінансової системи. СРФЗ - відповідальна за запобігання та аналіз відмивання коштів та фінансування тероризму та має стратегію розвитку зв’язків з громадськістю, в рамках якої вона, до-речі, залучає активно суспільство до профілактичної діяльності проти фінансових злочинів.
Так, відділ профілактики відмивання коштів Комітету з аналізу та попередження є основним підрозділом СРФЗ. Це – Литовська філія фінансової розвідки, яка зобов’язана провадити наступну діяльність: • збирати та записувати інформацію про грошові операції та операції замовника і про замовника, що здійснює такі операції та транзакції; • накопичувати, аналізувати та публікувати інформацію, що стосується впровадження заходів щодо запобігання відмиванню коштів та фінансуванню тероризму; • повідомляти правоохоронним та іншим державним установам інформацію про грошові операції та операції, здійснені замовником; • надавати фінансовим установам та іншим суб’єктам інформацію про критерії визначення можливого відмивання коштів та фінансування тероризму та підозрілі або незвичайні грошові операції чи операції; • повідомляти фінансові установи, правоохоронні органи та інші державні інституції про результати аналізу та вивчення своїх звітів про підозрілі або незвичайні грошові операції та транзакції, про спостереження за можливими відмиванням коштів та фінансуванням тероризму або порушень; • оцінювати правові акти та подавати пропозиції щодо вдосконалення відповідно до міжнародних стандартів та рекомендацій.
Литовська СРФЗ переслідує свою мету - здійснення оперативних заходів, розкриття та проведення досудового слідства і запобігання злочинним діям, здійснення заходів щодо боротьби з відмиванням грошей та засобів, що гарантують легітимність отримання та використання фондів фінансової підтримки Європейського Союзу та інших країн, здійснюючи експертизу своєї комерційної та фінансової діяльності та подаючи висновки спеціалістам з цього питання, а також заходи, що дають можливість відшкодувати приховані податки, прагнучи максимально показати вплив на цю діяльність фактичного доходу, що сплачується до державного бюджету.
Цікавою є інформація з посиланням на Financial Crime Investigation Service [Electronic resours] щодо практичної складової СРФЗ. Так, до найбільш резонансних кримінальних злочинів, розкритих СРФЗ є розкриття: - групи литовських та латвійських громадян, які займалися незаконною торгівлею нафтопродуктами; - двох організованих груп, що займалися незаконною торгівлею бензином та дизельними двигунами у Вільнюсі та Мажейкяй; - групи осіб, включаючи одного громадянина Литви, що займалися торгівлею криптовалюти; - компанії, що продавала пластикові двері та вікна в Клайпеді. Приведу декілька цифр роботи даної Служби за 2019 рік з офіційного сайту СРФЗ при МВС Литовської Республіки:
розпочато досудове слідство – 352; завершено 353 досудових розслідувань (з них направлено до суду та завершено 259, з яких розслідувано 555 кримінальних правопорушень (+35 до показника 2016 року – 540); збиток, встановлений під час розслідувань - понад 49,9 млн. євро збитку (28,4 млн. євро у завершеному та 21,5 млн. євро в поточному періоді (+10,9 млн. євро до показника 2016 року - 39 млн. євро ); при закритому розслідуванні - 28,4 млн. євро (+6,7 млн. євро до показника 2016 року - 21,7 млн. євро); при проведенні розслідувань - 21,5 млн. євро (+4,2 млн. євро до показника 2016 року - 17,3 млн. євро); добровільне відшкодування збитків до державному бюджету - 4,9 млн. євро у справах досудового слідства; роз'яснено про спробу незаконно отримати кошти фінансової допомоги ЄС - 14,5 млн. євро та проведено дослідження економічної та фінансової діяльності і представлено висновки спеціалістів – 662 (+37 до показника 2016 року – 625) та інші. Думаю, що статистика наглядно говорить сама за себе - СРФЗ Литви працює успішно та дуже результативно.
До-речі, наприкінці своєї статті нагадаю шановним моїм читачам. Ще в лютому 2018 року Україна та Литва домовлялися створити Координаційний комітет для реалізації реформи ДФС України та створення Служби фінансових розслідувань, який за пропозицію литовської сторони повинен був очолити Міністр фінансів України, для координації співпраці з ЄС. Одним із ключових питань тоді, в рамках реформи ДФС, була остаточна ліквідація податкової міліції та створення єдиного органу для боротьби з фінансовими злочинами проти держави. Екс-Міністр фінансів України Олександр Данилюк тоді ще зазначав, що Міністерство фінансів готове співпрацювати з усіма зацікавленими сторонами над створенням органу протидії фінансовим злочинам проти держави за умови забезпечення прозорості на усіх етапах цього процесу. І що вийшло – тільки «бажання» і більш нічого.
В мене і, переконаний, у багатьох українців постає логічне питання: що заважає теперішній владі нарешті поставити «жирну» крапку в цьому питанні і створити якнайшвидше новий єдиний орган для боротьби з фінансовими злочинами проти держави – Службу фінансових розслідувань? Ось тільки не розумію, чому владі бракує політичної волі? Питання відкрито, принаймні для мене.
Хочу зазначити, що позиція Президента України мені особисто зрозуміла, вона була озвучена шановним Володимиром Олександровичем ще 19 вересня 2019 року на зустрічі з керівництвом новообраної Верховної Ради України і Уряду, де питання прийняття закону про створення СФР стояло серед першочергових і необхідних для прийняття закону до 2 грудня 2019 року.
Хочу публічно звернутися до народних депутатів України – не зволікайте, немає на це часу. В Державному бюджеті на створення Бюро фінансових розслідувань було закладено - 1 288 141,4 тис. грн., після внесених змін – залишилось 649 348,1 тис. грн. (50,4%). Враховуючи, що вже травень місяць і до кінця цього року залишилося 7 місяців, впевнений, що саме на створення Бюро (Служби) фінансових розслідувань і для початку роботи нового єдиного органу цього предостатньо. Хоча наскільки я розумію ці кошти перерозподілені і використовуються податковою міліцією.
І на завершення хочу зазначити, що Асоціація платників податків України і в подальшому планує розповідати в своїх статтях про перспективи роботи майбутнього органу по боротьбі з правопорушеннями у сфері фінансів та економічних злочинів, створення якого так довго і цілеспрямовано відстоює Асоціація разом з українським бізнесом. Маємо сподівання на суттєві зрушення у цьому питанні вже найближчим часом.
Президент ВГО АППУ
Віце-президент Європейської асоціації платників податків
Надзвичайний і Повноважний Посол Грігол Катамадзе
