Міністерство енергетики запропонувало ввести квоти на імпорт дизельного палива з Росії на рівні 175 тис. т на місяць, на скраплений газ — 50 тис. т.
Про це повідомляє сайт enkorr з посиланням на лист міністерства до Мінекономіки, кий є у редакції. Міненерго просить МЕРТ проаналізувати наслідки такого обмеження і в триденний термін (до 19 червня) надати свою позицію.

Крім цього, Міненерго запропонувало повністю заборонити імпорт з Росії будь-яких інших видів палива. (Крім ЗВГ і ДП у поточному році вперше з 2014 р. в Україну було здійснено разове постачання автомобільного бензину).
На початку 2020 року група "Приват" та "Нафтогаз" подали скаргу до Міжвідомчої комісії з питань міжнародної торгівлі, вимагаючи запровадження мита на імпорт дизелю та зрідженого газу на рівні 8,46% з щорічним підвищенням до 2024 року до 25,4%.

В середині травня Міжвідомча комісія готувалася винести рішення, яким планувалося повністю відмовити скаржникам у зв’язку з відсутністю порушень. Однак напередодні засідання "на членів комісії через наближених до Коломойського депутатів та підконтрольні медіа почався тиск".

Ключовий аргумент скаржників звучить наступним чином: російським виробникам з бюджету РФ компенсують витрати на виробництво та експорт нафтопродуктів за схемою повернення з бюджету акцизів.
Цю тезу категорично спростовують у "Нафтогазовій асоціації України", яка висловлює консолідовану позицію найбільших постачальників нафтопродуктів та мереж АЗС України, таких як OKKO, WOG, Shell, Socar, KLO та ін. "Продукція українських заводів реалізується за принципом імпортного паритету, створюючи додатковий заробіток заводів на рівні 50-60 доларів на тоні", – стверджують в НАУ.
Не зважаючи на високу залежність від імпортного ресурсу, в Україні немає безальтернативних постачальників і ринок є достатньо диверсифікованим, завдяки чому не виникає труднощів з поставками палива.
Нагадаємо, за даними "Консалтингової групи А-95", витрати на пальне найбільших категорій споживачів в такому випадку зростуть наступним чином: приватний і комерційний сектор – 4 млрд гривень, аграрний сектор – 1,9 млрд гривень, гірничо-металургійний комплекс – 700 млн гривень, "Укрзалізниця" – 300 млн гривень, Міністерство оборони – 100 млн гривень. За підрахунками НАУ, неправильне рішення у цьому питанні загалом коштуватиме споживачам 11 млрд гривень і викликає проблеми з ресурсним наповненням ринку.