Як відомо, 18 березня президент Росії Володимир Путін з легкістю переобрався на четвертий термін, - пише Обозреватель. Зрозуміло, що ця подія не стала ні для кого сюрпризом, але тепер Україна має відповісти на важливе питання: як бути далі?
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяЧи слід закривати очі на незаконність російських виборів в окупованому Криму і визнавати Путіна легітимним президентом? Або ж слід зайняти жорстку позицію і відмовитися від будь-яких контактів з вічним лідером РФ? Які будуть наслідки у кожного з цих рішень і до чого схиляються на Банковій?
Так вже було
Півтора роки тому подібне питання вже поставало перед українською владою. Як відомо, у вересні 2016 року в Росії пройшли вибори до Держдуми. Перші після анексії Криму. Тоді, як і цього разу, особливу увагу в Кремлі приділили голосуванню на півострові. Кримчани повинні були віддати максимальну кількість голосів путінській "Єдиній Росії", щоб показати всьому світу, як добре їм живеться в окупації. Тоді потрібний результат був досягнутий, що поставило весь світ перед дилемою - визнавати чи ні.
Думки розділилися
У 2016 році Україна не стала йти на компроміси і відразу ж заявила, що ніколи не визнає цей склад Держдуми легітимним. Тим самим Київ в черговий раз дав зрозуміти, що не визнає окупації Криму і не піде на компроміси за рахунок півострова.
Це було політичне рішення, яке ще може зіграти свою роль в міжнародних судах. До того ж тоді Україна практично нічого не втратила, адже дипломатичні відносини з Росією давно вже зводяться до нечастих зідзвонів між президентами, засідань нормандської четвірки і зустрічам в Мінську за участю помічника Путіна Владислава Суркова. Ні до чого з цього Держдума відношення не має.
Захід же тоді виступив за діалог і компроміси. ЄС, США, Парламентська асамблея Ради Європи визнали нелегітимними лише чотирьох мажоритарників з Криму, залишивши собі простір для маневру.
Як буде цього разу?
Про невизнання законності виборів в Криму вже заявила Німеччина, Польща, Франція, Норвегія і Австрія. Радує, що всі вони - далеко не останні країни в світі. Зрозуміло, що і Україна теж виступила з аналогічною заявою, тому з цим питанням все ясно - Захід продовжує тримати обраний курс і не визнає законності анексії.
Однак навіть без голосів кримчан Путін все одно залишається переможцем виборів. Що з цим робити? 19 березня в Верховній Раді вже було зареєстровано проект постанови про невизнання Україною легітимності виборів президента Росії. Його підтримав і спікер парламенту Андрій Парубій.
"Буде рекомендуватися, щоб постанова, яка стосується безпеки органів державної влади, і постанова щодо так званих" виборів "президента Російської Федерації завтра були включені до порядку денного сесії", - заявив він.
Звучить красиво, але на ділі таке рішення може призвести до тяжких наслідків.
Наслідки
За ступенем впливу Путін - далеко не Держдума. Як би цього не хотілося, але президента РФ не можна просто взяти і виключити з системи координат України. У всякому разі, поки Київ сподівається закінчити війну на Донбасі, звільнити залишилися в Росії заручників і вирішити масу інших болючих питань. Путін був, є і буде ще не один рік. Якщо тільки не помре раніше терміну, але на це краще не розраховувати - занадто добре про нього піклуються.
Що буде, якщо президента РФ визнають нелегітимним? По-перше, будь-які переговори з його представниками стають неможливими. А інших Москва не пошле. Це факт. Тобто Донбас потрібно буде звільняти тільки силовим шляхом, чого Київ не хоче і не може собі дозволити. У всякому разі поки що.
Є й інше животрепетне питання, яке обов'язково "замерзне". Вже багато разів було сказано, що тема українських заручників в Росії тримається Путіним на особистому контролі. Звільнення Савченко, Чийгоза, Умерова та багатьох інших заручників Кремля не обходилося без телефонних розмов між Порошенком і Путіним. А людей на тій стороні у нас залишилося ще багато. І їх потрібно витягувати. Як це робити без діалогу з президентом РФ? Можливо у Верховної Ради є відповідь на це питання? Було б цікаво його почути.
Порошенко проти
У Верховній Раді вже і раніше не раз заявляли про наміри не визнавати президентські вибори в Росії. Однак це все політика і говорильня. Рішення такого рівня не може бути прийнято без схвалення Порошенко, а він сотню раз говорив, що виступає за продовження діалогу з Росією. І, як стверджують джерела на Банковій, своєї думки не змінив.
"Не визнати вибори в цілому ми не можемо, оскільки в будь-якому випадку доведеться вести переговори. І Україна в цьому рішенні буде самотньою. Якщо з Держдумою могли собі це дозволити, то тут вже ні", - говорить джерело в АП.
"Ізоляція все глибше"
При цьому законність проведення виборів в Криму і Севастополі Україна все одно не визнає. Як і Захід в цілому.
"Вибори в Криму, природно, визнають на Заході нелегітимними, але не вибори в Росії в цілому. Їх визнають, тому що в світі існує маса інших авторитарних режимів, з якими ж все одно якось треба спілкуватися. Хоча помітно, що міжнародна ізоляція Росії стає все глибше", - сказала в коментарі" Обозревателю" російський політолог і історик Олена Галкіна.
Заява Порошенка щодо "виборів" президента РФ в тимчасово окупованому Криму
Раніше портал "Знай.ua" повідомляв, що привид Путіна-Моріарті з'явився британцям.
