Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяБіографія, фото
Народився 29 серпня 1936 року. Дата смерті - 25 серпня 2018 року.
Освіта
До тринадцяти років навчався в школі Св. Стефана.
З п'ятнадцяти до вісімнадцяти займався в приватній єпископальній школі. Тут йому вдалося досягти великих успіхів у спортивній боротьбі.
Загалом навчався у двадцяти різних школах - це пов'язано з частими переїздами його батька-військового.
У двадцять два, закінчивши Військово-морську академію США, став льотчиком палубної авіації.
Через два роки - пілот штурмовика морської авіації. Закінчив льотну школу.
1973-1974 рр. - навчався в Вашингтоні в Національному військовому коледжі. Відновив кваліфікацію пілота. Навчився обходитися без милиць.
Родина, особисте життя
Був старанним, зразковим учнем. Ті, хто його знав у молодості, характеризують як енергійну, запальну людину. Він прагнув завжди і в усьому перемагати в суперництві з однолітками.
Навчаючись у Військово-морській академії в Аннаполісі, часто отримував догани. На його рахунку їх - понад сто. Його неодноразово карали за недотримання військового статуту та порушення дисципліни. Причини - різні: від неначіщенних до блиску чобіт до невтішних висловлювань на адресу начальства.
Улюблені предмети під час навчання - англійська література, історія, держуправління.
Говорячи про сенатора в молодості, варто відзначити, що в нього була репутація «тусовщика». Їздив на «Шевроле Корвет». Його дівчиною була стриптизерка на прізвисько «Марія - полум'я Флориди».
Сам сенатор Арізанского штату пізніше скаже про себе, що він даремно витратив свою молодість і здоров'я. Було багато помилок, які він вважає непоправними, але все це в минулому.
З малих років у Джона була прихильність до Єпископальної церкви США. У сімдесят один стає прихильником Баптистської церкви. Це пов'язано з тим, що до баптистів належить його друга дружина.
Його вибір - морська авіація - пов'язаний із пристрастями його батька й діда. Батько Маккейна - військово-морський офіцер США, чотиризірковий адмірал. У діда також був такий чин. Обидва - учасники Другої світової війни.
Після її закінчення сім'я переїхала до Вірджинії. Джон пішов стопами предків, стає військовим. Як льотчик, хвацько вправляв повітряним судном.
Одного разу в Техасі під час чергового тренування двигун його літака вийшов із ладу. На щастя, в результаті аварійної посадки відбувся лише легкими забоями.
У двадцять вісім років познайомився з Керол Шепп, яка на рік молодша за нього. Модель із Філадельфії вже була до цього заміжня. Перша дружина виховувала двох дітей від першого шлюбу. Маккейн став їм батьком. Він усиновив трирічного Дуга і п'ятирічного Енді. Пара розписалася в липі 1965-го.
Через чотири місяці з ним знову стався нещасний випадок. При посадці заглох двигун. Літак розбився. Маккейна катапультувався. Він хотів перевестися - інструкторська посада його не влаштовувала. Хотів на бойову.
Буквально через рік після цих подій у пари народилася донька Сідні. А потім відбулося його переведення на авіаносець «Форрестол». Військова служба продовжилася на штурмовику.
Потім був одружений на Сінді Лу Хенслі. Одруження відбулося у травні 1980-го. Від батька їй дістався великий бізнес - торгівля пивом.
З першою дружиною розлучився за місяць до цієї події. Повернувшись із полону, Маккейн не захотів жити з жінкою, яка через два роки після його перебування у в'єтнамському ув'язненні потрапила в страшну автокатастрофу, в результаті чого втратила привабливість.
Пізніше він картав себе за цю провину. Посилався на егоїзм і незрілість, а також наслідки в'єтнамського полону. Але дружину просто так не кинув. Залишив їй два будинки: флоридский і віргінський. Оплачував лікування хворій екс-дружини.
Діти від другого шлюбу: Меган (34 роки), син Джон Сідні IV (32 роки), син Джеймс (30 років.)
Коли Джону Сідні було п'ятдесят п'ять, він став батьком ще й прийомної тримісячної дівчинки, яку потрібно було лікувати.
Кар'єра та суспільна діяльність
1960 р. - служив у Карибському морі.
Коли йому був тридцять один рік, відбулося його наступне перевеедння - в акваторію Тихого океану. Стає учасником операції «Гуркіт грому».
29 липня 1967 р. ледь не загинув. Інцидент стався, коли він перебував за штурвалом «Форрестоле». Напроти його літака стояв F-4, з якого раптом стартувала Zuni, що вже була відома своєю ненадійністю. Ця ракета вилетіла мимовільно. Виникла пожежа, і Маккейн ледь не загинув. Він отримав поранення в ноги й груди.
Пожежа перекинулася й на інші літаки. Звучав вибух за вибухом - підвішені до них бомби почали вибухати. Понад двадцять літаків були безповоротно втрачені. Йде робота по з'ясуванню версій нещасного випадку. За однією з них ракета потрапила в паливний бак повітряного судна Джона. За іншою - в сусідній. У результаті катастрофи загинули сто тридцять чотири особи. Сто шістдесят один моряк був поранений.
Маккейна перевели в іншу ескадрилью на авіаносець «Оріскані». Ним було скоєно двадцять два бойових вильоти.
У 1967 його літак, що вилетів групою з двадцяти повітряних суден, підбила зенітна ракета ЗРК С-75. Пілот катапультувався, але зламав ногу, обидві руки, потрапив у полон.
Солдати В'єтнаму безсердечно били всіх полонених, пораненого Маккейна в тому числі. До лікарні все-таки поклали. Лікували майже півтора місяця. У результаті перебування в неволі полонений схуд на двадцять шість кілограм. У тридцять один рік його волосся стало сивими. Через це пізніше отримав прізвисько Білий торнадо.
Полонений схуд на двадцять шість кілограм. У тридцять один рік його волосся стали сивими. Через це пізніше його прозвали Білий торнадо. Після одужання відправили в Ханойський табір військовополонених.
У тюрьмі перебував у камері для одинака. Тим часом батька призначили головнокомандувачем Тихоокеанським флотом США. Влада В'єтнаму запропонувала звільнити Маккейна. Але було заявлено, що він погодиться лише в тому випадку, коли його товариші, захоплені в полон раніше нього, опиняться на волі.
Кожні дві години полоненого жорстоко били. Але зломити волю в полоні не вдалося. Захворів на дизентерію. Через переломи та постійні побиття бідолаха не міг підняти ні одну, ні другу руку вище голови.
Після звільнення пілот розповідав, що наглядач, який входив до нього вранці, вимагав, аби полонений кланявся йому. Ув'язнений відмовлявся, і той бив його в скроню. Жорстоко били й інші в'єтнамці, вимагаючи секретну інформацію.
Після звільнення з полону в 1969 р. одного з полонених, той розповів про тортури, яким піддаються американські військовополонені. І поводження з ними дещо поліпшилася. Восени Маккейна перевели до іншої в'язниці. У тридцять сім років Джон Сідней Маккейн вийшов на свободу. Це сталося після підписання мирної угоди.
1974 р. - командир навчальної ескадрильї.
1981 г. - капітан першого рангу залишає службу, розуміючи, що після перенесених поранень не вдасться стати адміралом.
1987-2018 рр. - сенатор США від штату Арізона. Американський журнал Time кілька разів включав його до десятки найкращих американських сенаторів.
2015-2018 - голова комітету Сенату країни зі збройних сил.
Свого часу ЗМІ переповнювали чутки про «відродження» проекту «Южен потік» щодо будівництва газопроводу між Росією та Болгарією. Але в кінцевому підсумку інформація про ведення переговорів не була підтверджена.
Двічі боровся за посаду президента США.
2000 р. - програв на виборах Джорджу Бушу-молодшому (намагався виставити свою кандидатуру в президенти США, партійна система - республіканців).
2008 - програв вибори Бараку Обамі, кандидату від Демократичної партії.
У сімдесят три роки відвідав тюремний блок, де колись так довго перебував у полоні (тут в'єтнамська влада відкрила музей).
На честь старшого й молодшого Маккейнів було названо есмінець. У 2017 році відбулося зіткнення есмінця з нафтовим танкером. Постраждали п'ять моряків США.
У цьому ж році Джону Маккейну III поставили страшний діагноз - невиліковна форма пухлини головного мозку. Протягом року безуспішно боровся з хворобою.
24 серпня 2018 відмовився від продовження лікування, оскільки захворювання прогресувало. І наступного дня, не доживши до свого вісьмідесятидворіччя чотири дні, помер.
Його дружина, Сінді Маккейн написала в соцмережі твіттер про те, що її тридцять вісім років спільного життя з неймовірним чоловіком були любовною пригодою. За її словами, він помер в оточенні тих людей, яких любив.
Відео
Дивись ексклюзивне інтерв'ю ТСН одного з найвпливовіших американських політиків. Дізнайся, як «яструб» зовнішньої політики агресивно критикував президента Росії Путіна. Що говорив про персону Дональда Трампа? Тут - краще відео про легендарного політика онлайн.
Новини
В останніх новини щодо особистості потомственого військового - його найяскравіші висловлювання щодо Росії та її режиму. За життя він хотів, щоб Америка вела себе по відношенню до РФ більш жорстко.
Політик лобіював інтереси України на міжнародній арені. Свого часу нещадний критик путінського режиму правління виступав на Майдані Незалежності в Києві. І говорив про те, що наша країна здатна зробити Європу кращою.
Підтримуючи справедливу боротьбу українського народу, неодноразово закликав США надати Україні зброю в боротьбі з російськими агресорами на сході країни. За життя підтримував територіальну цілісність України.
У 2017 разом з Петром Порошенко відвідував прифронтовій Маріуполь, де зустрічався з українськими морськими піхотинцями. Приїжджав в Україну як надійний друг і союзник. Свідчив свою підтримку.
Сенатор - прихильник жорсткої зовнішньої політики і антиросійських санкцій. Дії президента Росії критикував. Ярий противник Путіна. Неодноразово висловлював свою неприязнь до дій Кремля. Вважав, що Путін руйнує Росію, її репутацію, тероризує країну. Говорив про Путіна, як про найбільше зло.
При цьому вірив, що громадяни РФ повинні піднятися з колін. І що буде колись в Росії нове справедливе уряд. Він мріяв це побачити. Але, на жаль, не дожив до цього дня.
