Мінські угоди можна було виконати протягом 6-8 місяців після їх підписання

На момент підписання Мінських угод існували всі механізми для їх реалізації вже до кінця року. Але цього не сталося в першу чергу через відсутність політичної волі сторін. Про це в інтерв'ю ТАСС заявив спецпредставник з питань гуманітарного характеру в рамках Тристоронньої контактної групи з мирного врегулювання ситуації в Донецькій і Луганській областях, лідер Громадського руху «Український вибір — Право народу» Віктор Медведчук.

«Тоді я був упевнений: є всі механізми для реалізації Мінських угод. Будь на те політична воля сторін, виконати "Мінськ" можна було б протягом 6-8 місяців, максимум до кінця 2015-го, ― зазначив він. ― На жаль, цього не сталося».

На думку Віктора Медведчука, проблема ще й у тому, що за три роки сторони так і не приступили до реалізації головної частини Мінських угод — політичної. І це теж ознака відсутності політичної волі до швидкого врегулювання конфлікту мирним шляхом.

«Хоча вдавалося досягти домовленостей з "режиму тиші", вони носили тимчасовий характер, у першу чергу тому, що не виконувалася основа основ "Мінська" — його політична частина, питання політико-правового характеру, ― впевнений лідер «Українського вибору ― Права народу». ― Відповідальність за зрив Мінських угод цілком і повністю лежить на Верховній Раді ― у парламенті немає ні політичної волі, ні політичного ресурсу для прийняття цих законів. Скажу більше, багато депутати відкрито працюють проти "Мінська". І прямий доказ тому — прийняття ВР так званого закону про реінтеграції, закону, який ставить хрест і на Мінських угодах, і на реінтеграції Донбасу».

Однак Віктор Медведчук висловив упевненість, що, незважаючи на існуючий стан справ, Мінські угоди ― це єдиний шлях мирного врегулювання конфлікту. Вони безальтернативними, і саме тому не тільки були підтримані главами держав «нормандської четвірки» — України, Росії, Франції, Німеччини, але і затверджені резолюцією РБ ООН. На думку представника Тристоронньої контактної групи, реалізація «Мінська» стане можлива, як тільки у Раду прийдуть ті, хто буде розуміти, що сьогодні головне для України ― це світ. Такий запит суспільства, і з цим політикам доведеться рахуватися.