Різдво здавна вважалось одним із найголовніших свят у році. Зокрема, до Святого Вечора люди ретельно готувались. Вважалось, що саме ці дні є початком нового господарського року. Тому у переддень Різдва було прийнято виконувати низку обов’язкових обрядів, які б, за повір’ям, мали забезпечити щастя, мир та багатство усій родині.

Про забуті обряди та звичаї розповіла Леся Горошко-Погорецька, етнолог, кандидат історичних наук, старший співробітник інституту народознавства НАН України. Народні традиції та звичаї України, зокрема, Галичини, пані Леся досліджує близько 20 років.

Зв’язували ніжки столу залізними ланцюгами

Перш ніж приступати до Святої Вечері, господарі дому зв’язували ніжки столу залізними ланцюгами і скріплювали міцними замками. Це робили для того, щоб усі члени сімейства у прийдешньому році жили мирно та були одним цілим.

"Вірили також, якщо обмотати ніжки столу ланцюгами, то і худоба не буде губитись, і вовки не будуть на неї нападати", — розповідає етнолог.

Популярні новини зараз

Наталя Могилевська зіткнулася з несправедливістю і попередила українців

Щасливий татусь показав, як потрібно зустрічати дружину з пологового: червона доріжка, оркестр і кортеж зі свинкою Пеппою

За відмову вакцинуватися - штраф: юристи назвали українцям головні ризики

Перехід на "літній час" скасовується? У Зеленського готові вирішити болюче питання українців

Показати ще

Їли лише пісні страви

Попри те, що на Святий Вечір дозволено їсти тільки пісні страви, колись на стіл господиня ставила усе, що встигла приготувати на свята. Опісля господар сідав за багатий стіл і запитував у дітей, чи бачать вони його за наїдками.

"Діти ж у відповідь мали сказати, що не бачать. Тоді голова родини казав, щоб і у наступному році ми були такими ж багатими, як і цього року. Звісно, господаря було видно за стравами, але такі були звичаї. І всі цього дотримувались", — розповідає дослідниця.

Купались у крижаній воді

"Ця традиція була поширеною переважно у гірських місцевостях. У переддень Різдва Христового люди йшли до потоку, вмивались там у холодній воді. Брали із собою свічку та хліб. Цікаво, що було заборонено витиратись. Вважалось, що вода у цей день має особливо цілющу силу", — розповідає пані Леся.

У крижаній воді купались не тільки дорослі, а й діти, зокрема, немовлята. Наші предки вірили: ця вода не може нашкодити. Якщо скупатись на Святвечір, зможеш вилікувати будь-яку хворобу і будеш здоровий цілий рік.

У деяких місцевостях Західної України було прийнято митися у посудині із копійками.

Трусили дерева

Дівчата бігли трусити дерева, зокрема, сливу. Вірили, розхитавши дерево, пришвидшать заміжжя. Плодів узимку, звісно, не було, але дівчата вірили, що таким чином зможуть спонукати коханого посвататись.

Також дівчата вмивали обличчя калиновим соком, щоб завжди бути рум’яними. Крім молоді, ворожили й старші люди. Ставши між лампадкою і свічкою, дивилися, чи буде подвійна тінь: якщо тільки одна, то це на швидку смерть.

Чому дмухали на лавку, перш ніж сісти?

Люди вірили, що на Святий Вечір у хаті збираються також душі померлих. Їх хоч і не видно, але вони присутні. Тому, перш ніж сісти до столу, дмухали на лавку — щоб не придушити душі покійних. Після вечері на столі або на підвіконні для померлих залишали кутю, інші страви та ложки.

До слова, ложкою куті було прийнято «пригощати» і дідуха, якого заносили до хати на Святвечір. Ложку встромляли у копицю сіна — у такий спосіб люди намагались нагодувати померлого родича, якого якраз і символізував дідух.

В кожній країні свої традиції на Різдво, bit.ua
В кожній країні свої традиції на Різдво, bit.ua

Для чого хліб катуляли на підлозі?

У Галичині на Різдво випікали величезну буханку хліба — крачун. Його ставили посередині столу серед інших страв і обкладали маленькими крачунами.

"Крачун, кречун або навіть крейчун — цей хліб називали по-різному. У Карпатах крейчун брали із собою до річки, куди йшли вмиватись перед Святвечором. Повертаючись додому, хліб котили від порога до хати. Якщо буханка переверталася опуклою стороною до підлоги, то це трактувалось як сповіщення про смерть або хворобу", — розповідає пані Леся.

Цікаво, що конкретного рецепту цей обрядовий хліб не мав, тому господині у різних місцевостях випікали його на свій лад.

Чому заборонялось підмітати після Святвечора?

Перед Святим Вечором господар підкладав сіно на лавки та часто застеляв соломою підлогу. Під столом господар також клав «"заліззя» – наприклад, сокиру. Діти по кілька разів торкалися цих речей босоніж – "щоб ноги були тверді, як залізо".

Після того, як до хати заносили «діда» із соломи та бабу із «сіна», заборонялось підмітати.

Чому було соромно не впустити колядників?

Сьогодні часто люблять жартувати, якщо колядники ходять, то люди вимикають у хаті світло. Правда це чи жарт — знати тільки людям. Але цікаво, що колись навпаки — колядників усілякими способами припрошували прийти заколядувати.

"Якщо під час свят до хати приходило багато колядників, то цим гордились. Якщо ж колядники з певних причин оминали чиюсь оселю, то це вважалось великою ганьбою і соромом. І про це ще півроку гомоніло все село", - розповідає Леся Горошко-Погорецька.

Нагадаємо, у Львові на Різдво готують рекордний Дідух, колядки і п'ять фестивалів. На православне Різдво, 6 грудня, у Львові планують встановити рекордний триметровий Дідух, співати колядки та провести відразу п'ять фестивалів "Спалах Різдвяної зірки", "Різдво в гаю", "Bach Contemporary", "Свято пампуха" та "Велика коляда".

Як повідомляв портал "Знай.uа", названий найпопулярніший автомобіль 2019 року: про яку "ластівці" мріє кожен українець.

Також "Знай.uа" писав, звільненим з полону українцям нікуди йти з "Феофанії": що буде з колишніми полоненими.