Як свідчать перекази, вони були князями, синами великого князя Володимира Святославовича. Святих вбив рідний брат Святополк Окаянний у боротьбі за владу після смерті батька. Православна церква стверджує, що на такий вчинок Святополка наштовхнув диявол.
Також існує і легенда про ці події: «Коли побачив споконвічний ворог усього доброго в людях, що святий Борис всю надію свою поклав на Бога, то став будувати підступи і вловив Святополка. Вгадав він помисли Святополка, воістину другого Каїна: адже він хотів перебити всіх спадкоємців батька свого, щоб одному захопити всю владу».
Відзначається, що київські князі стали першими святими на Русі. Так, церква канонізувала у лику мучеників-страстотерпців. Крім того, братів вважають заступниками української землі і небесними помічниками православних християн.
Мученики Борис і Гліб 6 серпня: традиції свята
На Бориса і Гліба наші пращури намагались не виїжджати працювати в поля і луки, інакше там може статися страшна пожежа. Вся справа в тому, що зазвичай у серпні починалася пора численних гроз, які супроводжувалися блискавками, здатними підпалювати копиці сіна.
Саме тому в народі день Бориса і Гліба називали Паликопною — від слів «палити копи». «На Гліба і Бориса за хліб не берися», — говорили слов'яни, маючи на увазі, що слід відкласти жнива, хоча якраз на Бориса і Гліба достигає хліб.
У той же час жінки і діти починали збір ягід черемхи. Традиційно з цих корисних ягід варили смачні компоти і заготовляли про запас — в основному, в сушеному вигляді.
