Вчені підвели підсумки, які ж із сучасних істот здатні на чудеса існування, відкриваються після впадіння в кріптобіоза. Також вони припустили, наскільки ймовірно ввести в нього людини.

Відомо, що ще у XVIII столітті вчений Антоні ван Левенгук доповів Королівського суспільства в Лондоні про існування мікроскопічних істот, які висихали без вологи, однак при контакті з водою знову оживали. З цього і почалося вивчення одного з найбільш дивних явищ в біології, що навіть через три сотні років залишається незрозумілим.

Стан цей називали анабіозом. В останні десятиліття, правда, в біології більш міцно закріпився термін "кріптобіоза". Організм в цьому стані не подає видимих ознак життя, а обмін речовин практично неможливо зафіксувати. Щоб увійти в цей стан, організм повинен опинитися в несумісних з життям умовах: без кисню, води і тепла.

Звана водяним ведмедем крихітна безхребетна тихоходка мешкає по всій Землі, однак їй необхідна вода. Без води істота здатна пережити навіть самі екстремальні умови.

Популярні новини зараз
Подорожчання до 90%: споживачам анонсували "сюрпризи" рахунках за комуналку "Росія може навіть...": коли закінчиться війна на думку математиків, тарологів та віщунів Звертайте увагу на серійний номер: які гривневі банкноти можна продати за нечувані суми Доїхати на роботу і назад – вже не по кишені: проїзд у маршрутках дорожчає
Показати ще

Ученим належить знайти відповіді ще на безліч питань, серед яких, як саме виникає кріптобіоза та його різновиди. Чому клітини, перебуваючи в цьому стані, зберігають життєздатність.

Раніше портал "Знай.uа" повідомив, що канадські вчені провели досліди, для розгадки популярної загадки про курку і яйце. Варто відзначити, що дана головоломка хвилює уми людства вже досить давно.

Нещодавно дослідники змогли зрозуміти, як курча вибирається з яйця, яке досить міцне і здатне витримати потрійну масу тіла курки.

На думку фахівців, яєчна шкаралупа розділяється на три шари наноструктур, що відрізняються різними рівнями міцності, еластичності та інших механічних властивостей, при цьому дані структури змінюються паралельно збільшенню розміру і маси зародка.