В тому, що Україна – держава космічна, жодної секунди свого життя не сумнівався перший, хто довів це всьому світу – Леонід Каденюк. Саме він завжди наголошував: навіть футболіст "Шахтаря" коштує більше, ніж вся галузь провідних досліджень, а це точно несправедливо.

Подіями планетарного значення льотчик-випробовувач називав перший штучний супутник Землі (4 жовтня 1957 року) та перший політ у відкритий космос (12 квітня 1961 року):

"І тепер людина завжди літатиме в космос. Звичайно, за допомогою новітніх технічних засобів, які будуть виводити її туди. Бо те, на чому ми літаємо нині, має вельми обмежені можливості, власне, вже вичерпало їх, і треба щось нове", - зізнавався Каденюк кілька років тому в коментарі "Укрінформу".

Справді, така сфера вельми затратна річ, але чому ж тоді наші співвітчизники не припиняли спроб її освоїти? Прагнули кращого життя, перспектив, запевняв космонавт. Адже це могло стати проривом і в інших галузях – приміром, вплинути на сільське господарство, медицину та навіть комп'ютерні технології. Але для цього вже традиційно бракувало фінансування.

Популярні новини зараз

Колишня Камінської з "НеАнгелів" показала, через що розпався гурт: "Всьому свій час"

На Україну насуваються потужні шквали та грози: забомбить "яйцями" з неба

Вікторія Смеюха і Слава Камінська з "НеАнгелів" попрощалися з українцями: зробили це востаннє

Стосунки з "Холостяком" Мельником і зізнання за сценарієм: Юлія "Зайка" розкрила шанувальникам правду

Показати ще

"А взагалі від того часу, коли людина почала практично освоювати космос, запатентовано понад 50 тисяч винаходів високих технологій. І все це зараз працює на Землі, багато з того, чим ми користуємося в побуті, навіть собі і не замислюючись, що це є космічні технології. …Ще одна з причин, чому треба туди літати, - про неї, до речі, чомусь мало хто веде мову, - щоб вивчати там себе", - згадував дослідник.

За словами Каденюка, запас знань, який можна отримати в умовах невагомості, теж до кінця не оцінили. Питань знову залишається набагато більше, ніж відповідей. Не вдалося на 100% подолати кілька основних проблем тих, хто зважується на експерименти: сильні головні болі, розлад вестибулярного апарату (чого варті тільки випробовування на центрифузі, які проходять майбутні космонавти):

"Але важливо, що це не зробило мене непрацездатним. Бо бувають випадки, коли людина летить у космос і робиться там непрацездатною - через сильні головні болі, розлад вестибулярного апарату з поганими наслідками. Взагалі увесь космічний політ, все, що я бачив, для мене було як читання якоїсь цікавої книги, яку вдалося тримати в руках маленькій кількості людей. Космічна ера - тільки на початку….".

У новітніх програмах Україна також матиме шанс бути повноправним учасником: ми представлені на МКС – "розумне залізо у 377 тонн", як його жартома називають, посіли 3 місце у всьому світі із запусків ракет-носіїв, нехай і мінімальних моделей, але в ЄС оцінили і розуміли все:

"А найкраща в світі ракета - це наш "Зеніт". Вона якраз використовувалася в цікавій програмі "Морський старт", відповідно до якої з 1999 року ми здійснили більше 30 запусків. За винятком двох, всі були успішні. У цій програмі брали участь США - як організатори, Росія, Норвегія, яка надала плаваючий космодром, і Україна. Україна, хоч і відігравала основну роль, але мала всього 15 відсотків прибутку. У 2009 році американська компанія збанкрутувала, і росіяни перебрали програму на себе….".

Дивіться: Помер Леонід Каденюк: як видатний українець став космонавтом

Як повідомляв портал "Знай.ua", у середу, 31 січня, в Києві у віці 67 років помер перший космонавт України Леонід Каденюк.