В тому, що Україна – держава космічна, жодної секунди свого життя не сумнівався перший, хто довів це всьому світу – Леонід Каденюк. Саме він завжди наголошував: навіть футболіст "Шахтаря" коштує більше, ніж вся галузь провідних досліджень, а це точно несправедливо.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяПодіями планетарного значення льотчик-випробовувач називав перший штучний супутник Землі (4 жовтня 1957 року) та перший політ у відкритий космос (12 квітня 1961 року):
"І тепер людина завжди літатиме в космос. Звичайно, за допомогою новітніх технічних засобів, які будуть виводити її туди. Бо те, на чому ми літаємо нині, має вельми обмежені можливості, власне, вже вичерпало їх, і треба щось нове", - зізнавався Каденюк кілька років тому в коментарі "Укрінформу".
Справді, така сфера вельми затратна річ, але чому ж тоді наші співвітчизники не припиняли спроб її освоїти? Прагнули кращого життя, перспектив, запевняв космонавт. Адже це могло стати проривом і в інших галузях – приміром, вплинути на сільське господарство, медицину та навіть комп'ютерні технології. Але для цього вже традиційно бракувало фінансування.
"А взагалі від того часу, коли людина почала практично освоювати космос, запатентовано понад 50 тисяч винаходів високих технологій. І все це зараз працює на Землі, багато з того, чим ми користуємося в побуті, навіть собі і не замислюючись, що це є космічні технології. …Ще одна з причин, чому треба туди літати, - про неї, до речі, чомусь мало хто веде мову, - щоб вивчати там себе", - згадував дослідник.
За словами Каденюка, запас знань, який можна отримати в умовах невагомості, теж до кінця не оцінили. Питань знову залишається набагато більше, ніж відповідей. Не вдалося на 100% подолати кілька основних проблем тих, хто зважується на експерименти: сильні головні болі, розлад вестибулярного апарату (чого варті тільки випробовування на центрифузі, які проходять майбутні космонавти):
"Але важливо, що це не зробило мене непрацездатним. Бо бувають випадки, коли людина летить у космос і робиться там непрацездатною - через сильні головні болі, розлад вестибулярного апарату з поганими наслідками. Взагалі увесь космічний політ, все, що я бачив, для мене було як читання якоїсь цікавої книги, яку вдалося тримати в руках маленькій кількості людей. Космічна ера - тільки на початку….".
У новітніх програмах Україна також матиме шанс бути повноправним учасником: ми представлені на МКС – "розумне залізо у 377 тонн", як його жартома називають, посіли 3 місце у всьому світі із запусків ракет-носіїв, нехай і мінімальних моделей, але в ЄС оцінили і розуміли все:
"А найкраща в світі ракета - це наш "Зеніт". Вона якраз використовувалася в цікавій програмі "Морський старт", відповідно до якої з 1999 року ми здійснили більше 30 запусків. За винятком двох, всі були успішні. У цій програмі брали участь США - як організатори, Росія, Норвегія, яка надала плаваючий космодром, і Україна. Україна, хоч і відігравала основну роль, але мала всього 15 відсотків прибутку. У 2009 році американська компанія збанкрутувала, і росіяни перебрали програму на себе….".
Дивіться: Помер Леонід Каденюк: як видатний українець став космонавтом
Як повідомляв портал "Знай.ua", у середу, 31 січня, в Києві у віці 67 років помер перший космонавт України Леонід Каденюк.
