У передноворічний період акторки "Жіночого
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяОлена Кравець розповіла, що довгий час на дитячих ранках у дитячому садку грала Снігуроньку, бо була найбілявішою у групі. Однак пізніше волосся потемніло і їй почали відводити роль Сніжинки.
Ірина Сопонару похвалилася довгим списком ролей, які їй довіряли у дитинстві, а також чудовою пам'яттю. Виявляється, Ірина могла запам'ятати не лише свої рядки, але й всіх інших дітей.
"У моєму "послужному" списку героїнь були і сніжинки, і циганки, і інші харизматичні персонажі. Але головне, що на ранках я часто могла зіграти будь-якого, тому що знала напам'ять тексти всіх героїв. Тому, коли хтось із дітей хворів, я була єдиною, хто міг його підмінити і прочитати потрібний рядок. Тому маму часто просили, щоб я в жодному разі не захворіла на свята. "Тому що, якщо Ірочка захворіє, ранку не буде", - з сарказмом говорили виховательки. А ось колядувати мене, як не дивно, батьки не пускали. Чомусь в нашій родині це було не прийнято. Так що, жодного разу в житті я не колядувала. Не знаю, може коли-небудь ще надолужу згаяне".
Ольга Жуковцова розповіла, що в основному грала Сніжинок, але завжди мріяла зіграти Снігову Королеву або принцесу. Її мрія здійснилася у 8 класі, коли вона отримала одну з основних ролей. Тоді Ольга зіграла у казці маленьку розбійницю.
"А ще одного разу я грала...гнома. Пам'ятаю, що дуже була незадоволена цим фактом, і навіть яскравий красивий костюм не врятував ситуацію. Що стосується Діда Мороза, я до сих пір в нього вірю і пишу йому листа, але вже зі своїм сином. У дитинстві найзаповітнішим бажанням була накидка феї. І мама одного разу за ніч мені її пошила. А ще пам'ятаю, що дуже хотіла ляльку Барбі, але мама мені подарувала її китайську копію. Спочатку я розплакалася через це, тому що хотіла справжню, але купити її не було можливості. А у результаті так полюбила цю свою китайську Барбі, що навіть пошила їй десятки суконь"
Валерія Товстолес назвала основними ролями, які доводилося грати в дитинстві Сніжинку і Східну принцесу. А костюм принцеси, який пошила для неї мама, ще довгий час радував її на свята. Листів діду Морозу Валерія ніколи не писала, бо ще у 5 років на святі впізнала свого тата у цій ролі, тоді й перестала вірити.
Анастасія Євтушенко розповіла й свою історію:
"В основному, як і всі, у дитинстві я була сніжинкою. А ось вже коли вчилася в інституті, ми підробляли на свята, і я одного разу навіть грала Діда Мороза, з чим було пов'язане море смішних історій. Листи Діду Морозу писала років до 10. Потім знайшла подарунки на антресолі і зрозуміла, що все не так казково. Хоча я до сих пір вірю в чудеса. Найзаповітніше в дитинстві було стати балериною. Зараз все більш прагматично: дуже хочеться свій власний будинок або квартиру, а ще машину".
Еліна Мбані писала листи і Дідові Морозу, і Святому Миколаю. Іноді знаходила подарунки за день до самого свята, але не сильно з цього приводу засмучувалася, адже вірила в казку і продовжує в неї вірити досі. Найяскравішим спогадом, пов'язаним з подарунками, у Еліни є великий будинок для Барбі, який дівчинка отримала в подарунок.
Олександра Машлятіна на дитячих ранках завжди отримувала головні ролі. Але найчастіше це були Баба-Яга, Лисиця Аліса, і Снігова королева.
"Листів Діду Морозу не писала, а чомусь писала сценарії новорічних ранків за його участю. Ми, у моєму дитинстві, жили не особливо багато, тому одне із заповітних бажань було, щоб Дід Мороз подарував мені "не зубну щітку" під ялинку. У 2020 році хочу зіграти в найсмішнішому номері "Жіночого Кварталу" так, щоб він потім на цитати розійшовся".
Марті Адамчук довелося кілька років поспіль на новорічних ранках грати роль Шахерезади, а декілька разів Циганки.
"Незважаючи на те, що таємно я завжди хотіла зіграти Снігуроньку. Листи Діду Морозу ніколи не писала, натомість натякала татові, що мені подарувати. Мені здавалося, що він безпосередньо з ним якось підтримує зв'язок. Правда, одного разу тато проколовся, або я була занадто цікавою, але я все-таки знайшла у шафі заховані подарунки. У дитинстві я мріяла стати професійним хореографом або ж лікарем. Але оскільки медичний набір я у батьків так і не змогла випросити, "довелося" йти в артистки".
Віра Кекелія на новорічних ранках найчастіше була сніжинкою, проте це дівчину не сильно засмучувало.
"Ніколи мені не діставалися головні ролі, але я особливо й не сумувала. В основному, тому що костюми і банти мені шила мама, а вони були особливими і найкрасивішими. Я була дуже щасливою дитиною. У моєї мами приголомшливий смак, і вона вигадувала всілякі незвичайні і красиві деталі. Я завжди писала листи Діду Морозу, але клала їх не під ялинку, а під подушку — думала, що чим ближче мої бажання до мене, тим швидше вони виконуватимуться. Колись моїм найпотаємнішим новорічним бажанням була лялька Барбі, яку мені подарували через рік на мій день народження. Ось така була затяжна реалізація бажань у Діда Мороза. Я зрозуміла, що немає ніякого Діда Мороза, а є батьки, які дуже стараються для своїх дітей хоч якось створювати диво. Більш того, ми з братом, дізнавшись, що це все роблять наші батьки, а не Дід Мороз, довго не визнавалися, що ми все знаємо. Не хотіли засмучувати батьків, адже вони так старалися зробити для нас казку! Виходить, що ми самі собі чарівники і можемо створювати навколо себе неймовірні чудеса, варто тільки сильно захотіти"
Катерина Нікітіна з самого дитинства займалася танцями, тому частенько брала участь в різних постановках. Її найяскравіший спогад, пов'язаний з Новим роком, коли відпрацювали 30 концертів напередодні свят, а в одному з номерів їй з дівчатами довелося зіграти ролі ... підковдр.
"Також на ранках я була і Сонечком, і Зайчиком, і квіточкою. А вже коли стала старшою, то і розбійницею. Пам'ятаю, як у цій ролі стрибала на батуті в цирковій студії акробатики. Що стосується Діда Мороза, то я не писала йому листи, а просто загадувала бажання і озвучувала його мамі на вушко"
Нагадаємо, раніше
Як повідомляв портал "Знай.ua",
Також "Знай.ua" писав, що