Життя і творчість українських емігрантів за кордоном у радянські часи практично ніхто не досліджував, хіба що спеціальні органи влади. Про це пише УП.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяТому й імена вихідців з України, зірок європейського німого кіно, таких як Ксенія Десні, Володимир Стрижевський, Александер Ґранах і досі маловідомі у нас.
Серйозною перепоною для емігрантів-акторів став прихід звуку, який вимагав іншої манери гри та поставленого голосу. Багатьом завадив слов’янський акцент.
Від зйомок у компаніях продюсерів-емігрантів актори поступово переходять до місцевих студій, які наприкінці 1920-х перебували в скрутній ситуації через наступ голлівудського кінопрокату.
Подібна історія трапилася з акторкою українського походження Ксенією Десні (Десницькою), яка народилася у місті Остер.
Вперше виїхала до Берліна на початку 1910-х, там ще зовсім юною у 1911 році народила доньку Тамару – майбутню зіркову актрису німецького і французького кіно.
Сімейне життя склалося невдало і Ксенія з дочкою повернулася додому.
Але ненадовго. У 1917 році, тікаючи від більшовиків, актриса з сім’єю виїхала до Константинополя, заробляла на життя танцівницею у вар’єте під сценічним псевдонімом Дада.
На початку 20-х емігрувала до Берліна, де вирувало бурхливе кінематографічне і культурне життя.
Саме там побудувала зіркову кар’єру в творчому тандемі з режисером-емігрантом з Риги Йоханнесом Ґутером.
Однією з перших гучних ролей актриси стала екранізація п’єси "Чорна Пантера і Білий Ведмідь" політичного і культурного діяча Володимира Винниченка, який також вимушено опинився в еміграції.
Справжнього успіху актриса і режисер Ґутер досягли у 1924 році, коли перейшли працювати на одну з найбільших німецьких кіностудій UFA.
Тут Ґутер зняв чи не найвідоміший свій фільм – містичну мелодраму "Вежа мовчання".
Кар’єра актриси стрімко розвивалася – за шість років вона зіграла майже 20 ролей, а після приходу звуку з’явилася на екрані лише один єдиний раз.
Наслідком напливу емігрантів у Європу стала мода на російське, зокрема, і на так званий "руссо фільм".
На європейських екранах дедалі частіше з’являлося дореволюційне життя і побут Російської імперії, екранізації класиків, переосмислення революційних події 1917 року.
Спочатку ці теми розробляли переважно режисери-емігранти, а згодом естафету перехопили місцеві режисери, мало обізнані з культурою регіону.
Фільми, які експлуатували "російський міф", не заглиблюючись в деталі, емігранти зневажливо називали "клюквою".
Фільм 1928 року "Ад’ютант царя" Стрижевського знятий на російському матеріалі, але з прискіпливою увагою до побутових деталей, костюмів і типажів героїв.
У шпигунській драмі помітний сум за дореволюційним життям, яке постає втраченим раєм.
У фільмі можна побачити блискучу гру ще одного українського емігранта – галичанина Александера Ґранаха (справжнє ім’я – Єссая Шайко Ґронах).
Він грає зловісного незнайомця, який мовчазно стежить за головними героями.
Його фігура привносить у фільм атмосферу німецького експресіоністичного фільму, зіркою якого він уже був на час зйомок "Ад’ютанта царя".
Обов'язково підпишись на наш канал у Viber, аби не пропустити найцікавіше
Нагадаємо, що відома фотомодель показала пишні персики в шоколаді - "Повний пакет без докорів".
Як повідомляв портал "Знай.ua", Шакіра, Джорджина Родрігес і Антонелла Рокуццо - рейтинг найпопулярніших коханих футболістів, які підкорили мільйони.
Також портал "Знай.ua" писав, Кім Кардашьян в короткому платтячку прилягла перед фотографом.
