Анатолій Гриценко живе сьогоднішніми перемогами й майбутнім. Він налаштований на рішучі кроки. Дізнайся передвиборчу програму кандидата в президенти. Які його погляди та життєві принципи? Читай все найцікавіше про народного депутата прямо зараз.
Біографія
Народився 25 жовтня 1957 року.
Раннє дитинство пройшло в селі Богачівка Звенигородського району Черкаської області. Сім'я протягом трьох років жила разом із бабусею. А згодом переїхала до Ватутіне. Батьки змогли облаштуватися в шахтарському містечку, знайти роботу.
До цих подій, коли батькові було сімнадцять, його призвали в армію. У 1944-1945 рр. йому довелося бути сапером: розміновував Норвегію, Данію, Фінляндію. Майже сім років служив солдатом. Був не тільки сапером, а й стрільцем-радистом, і танкістом.
Після війни батько освоїв кілька професій. Міг працювати слюсарем, автокранівником, зварювальником. Потім Степан Дем'янович працював гірничим рятувальником на шахті. У разі затоплення, обвалу або пожежі рятував життя людей.
Сім'я
Зараз Анатолій Степанович згадує, що в їх Ватутінській квартирі навіть був проведений тривожний дзвінок. За дві хвилини після сигналу батько був готовий займатися звичною справою рятувальника.
А мама дуже смачно готувала. Особливо смачними були пиріжки й вареники. Родом вона з Городищенського району - народилася й виросла в селі Воронівка. Працювати довелося на будівництві, комунальних підприємствах.
Зараз мама живе в тій же двокімнатній квартирі, де він виріс. Батько кілька років тому помер. Анатолій Степанович називає маму чуйною, мудрою жінкою. Каже, що вона була веселою і справжньою господинею. З простих продуктів могла швидко і смачно щось приготувати.
Національність - українець. Інформація деяких джерел щодо того, що в його роду є єврейське коріння, недостовірна. Дід по лінії матері - Тихон Чечиль загинув у 1942 році. Сім'я про це дізналася набагато пізніше, коли була виявлена братська могила солдатів, загиблих у Ленінградській області.
Бабусю звали Мотря. Вона залишилася одна з трьома дочками на руках. Під час війни їх евакуювали до Казахстану. Потім повернулися на батьківщину.
Другий дід по лінії батька пішов із життя дуже рано - в тридцятип'ятирічному віці. Тут мала місце трагічна історія: сім'ю нарекли куркулями. Діда Дем'яна заарештували. Його сильно били. Вдома залишилися семеро дітей.
Усі продукти, що були в будинку, нова влада забрала. Подушки були розпороті, все перевернуто догори дригом. Коли діда випустили, і він повернувся додому, то більше не почув радісного сміху дітей. Адже п'ятеро з них... померли від голоду.
Залишилися живими тільки старша донька та батько Гриценко Степан. Нерви діда Дем'яна не витримали такого болю, і він пішов із життя. Бабуся Ганя любила багато читати. Багато всього знала і любила розповідати онукові.
Зараз він шкодує про те, що за її життя була можливість дізнатися реальну історію сім'ї і країни. Однак тоді, в дитинстві, все, розказане нею, здавалося вигадкою...
Одружився майбутній народний депутат після четвертого курсу. Перша дружина Людмила народила сина Олексія та доньку Світлану. Дорослі діти поставилися з розумінням до розлучення батьків, відносини яких вичерпали себе.
Друга дружина, Юлія Володимирівна Мостова, познайомилася з Анатолієм у зрілому віці. Обидва були вже досвідченими людьми. І спочатку знайшли спільні інтереси, як друзі.
Їх погляди багато в чому збігалися. Вони стали однодумцями.
Трохи пізніше їх відносини переросли в кохання. Дружина Юлія - головний редактор, співвласник «Дзеркало тижня». Офіційний сайт висвітлює найсвіжіші новини України: тут можна знайти огляд політичних подій, економічні прогнози, коментарі та опис інших актуальних подій у країні.
Від першого шлюбу сімейна пара Гриценко виховує сина покійного Олександра Разумкова Гліба. У тридцять один рік Юлія стала вдовою. Її перший чоловік помер молодим (у віці сорока років) від невиліковної хвороби.
Молодша Ганнуся - їх спільна з Анатолієм дитина. Дівчинка розумна, з почуттям гумору не по роках. Зі старшими дітьми від першого шлюбу Анатолій Степанович підтримує відносини. І хоче, щоб і молодші виросли такими ж чесними, порядними і відповідальними, як Олексій і Світлана. І, не дивлячись на всі перипетії в країні, змогли отримати гарну освіту. І разом з Україною встати на ноги.
Захоплення: футбол, шахи, риболовля, стрільба по мішенях, гра в преферанс. Вільно володіє англійською мовою. Любить подорожувати. Розповідає дітям імпровізовані казки. Найбільше виходить приділяти часу дітям та родині на вихідних.
Разом із дітьми проводить і свою відпустку. Кілька років поспіль подорожували Європою на автомобілі, за три тижні об'їздили одинадцять країн, включаючи Іспанію та Португалію.
Освіта
Навчався у ватутінській загальноосвітній школі №6 на відмінно. Над уроками довго не засиджувався. Любив багато читати. У бібліотеці в нього був дуже товстий формуляр.
Так вийшло, що в одному класі з ним вчився ще один хлопчик на ім'я Анатолій. І вчителі, щоб якось їх розрізняти, з першого класу почали називати Гриценко на ім'я по батькові.
У шкільні роки зовсім не хотів стати військовим. Мріяв про інше: спочатку, як батько, хотів керувати краном. Потім, як Степан Дем'янович, бути рятувальником.
Однак після закінчення восьми класів вступив до Київського суворовського училища (зараз - ліцей імені Богуна). На цей крок його підштовхнули фотографії батька, де він зображений на танку. Особливо засмутилася мама, коли дізналася про таке його рішення. Адже Анатолій поїхав із дому у віці чотирнадцять років.
Склавши іспити, набрав найвищий бал. Вчитися було легко. А ось змиритися з муштрою, дисципліною (графік був розписаний по хвилинах) важко. Часом, як і інших хлопців, його полонили думки кинути навчання тут.
Але все-таки пересилив себе і залишився. Училище готувало справжніх офіцерів: сучасних, всебічно розвинених, справедливих. Закінчив навчальний заклад із золотою медаллю.
Мав кілька спортивних розрядів: з легкої атлетики та стрільби з автомата. Отримані навички залишилися на все життя. І навіть тепер може на відмінно вистрілити з будь-якої стрілецької зброї: автомата, пістолета тощо.
Одного разу в житті екс-міністра оборони стався цікавий випадок. На міжнародній виставці в Абу-Дабі представник компанії - розробника зброї жартома запропонував перевірити їхній новий пістолет. Результат із першого підходу до мішені був приголомшливим: чотири «дев'ятки» й чотири «десятки».
Після Суворовського мріяв стати військовим льотчиком. Однак ще після дев'ятого класу в нього були проблеми із зором, тому не склалося. Вирішив вступити до Київського вищого військового авіаційного інженерного училища. Його також закінчив із золотою медаллю.
Навчання на факультеті авіаційного обладнання було цікавим і пролетіло швидко. Крім дисциплін за фахом, майбутній український політик захопився програмуванням і обчислювальною технікою.
У двадцять чотири роки почав навчання в ад'юнктурі. А через три достроково захистив кандидатську дисертацію.
Після Інституту переїхав з міста Сан-Антоніо, штат Техас, до Університету Військово-повітряних сил США, де навчався протягом наступного року в місті Монтгомері, штат Алабама. Це навчання вважає унікальним, оскільки воно кардинально відрізняється від наданої радянської освіти.
З України був тут першим. Разом із ним на одному курсі навчалися двісті американських військових офіцерів і по одному представнику із сорока однієї країни світу.
Професори-викладачі, висококваліфіковані фахівці з провідних університетів США, Канади, Ізраїлю, Великобританії, Німеччини, рейтинг яких дуже високий, прибували сюди лише для того, щоб прочитати по одній авторській лекції.
Академік, доктор наук... усі присутні вели дискусії з різних питань на рівних. Навчаючи основам оборонного і військового управління, керівництво Університету влаштовувало відвідування потужних цивільних корпорацій різного профілю. Згодом Анатолій Степанович оцінив важливість вивчення і отримання менеджментського досвіду.
Його автобіографія включає і той факт, що у віці п'ятдесят один рік він на запрошення Гарвардського університету літав до Бостону. Тут йому довелося виступати перед студентами і професорами з авторської лекцією.
Кар'єра і бізнес
Після закінчення КВВАІУ в 1979 році отримав призначення в авіаційний полк, який був дислокований біля міста зі славними бойовими традиціями. У полку під Охтиркою Сумської області було сто двадцять навчально-бойових літаків Л-39 чехословацького виробництва.
За словами Анатолія Гриценка, в училищі хлопці вивчали багато бойових літаків та гелікоптерів. Але про Л-39 почув тут уперше. Незабаром освоїв схеми і конструкцію літального апарату. І за кілька днів був допущений до самостійного обслуговування польотів.
Рівень службового навантаження охтирського полку був неймовірно високим: двадцять тисяч годин нальоту на рік. Польоти проходили по дві зміни.
Доводилося дуже мало спати й багато працювати.
Після двох років служби перспективного офіцера Гриценко рекомендували здавати іспити для вступу до ад'юнктури (військова аспірантура). До іспитів для подальшої дослідницької та викладацької роботи готувався прямо на польотах, адже вільного часу практично не було.
Нардеп зараз згадує, що ні на хвилину не розлучався з англійським словником, адже з іноземної мови потрібно було здати кандидатський мінімум. Повернувся до Охтирки через двадцять п'ять років у ранзі міністра оборони.
Після захисту дисертації почав викладацьку роботу в рідному КВВАІУ. Вісім років плідно працював на кафедрі Систем автоматичного управління й пілотажно-навігаційних комплексів. З колегами були дружні стосунки.
Три рази на тиждень професора й лаборанти, полковники й лейтенанти грали у футбол. У перервах між лекціями влаштовували турніри зі швидких шахів.
Виїжджали сім'ями на природу.
Політична діяльність бере витоки в КВВАІУ, де він очолював партійну організацію кафедри демократичної платформи.
1989 рік - перші демократичні вибори на союзному рівні. Підтримував кандидатуру Володимира Черняка. Його громадянська позиція на той момент: всіляко допомагати йому. Організовував зустрічі, проводив бесіди з людьми, щоб переконати підтримати Черняка.
Коли той був обраний депутатом, разом із іншими небайдужими прихильниками безкоштовно виконував масу роботи. Зараз згадує, що тоді їм, порядним людям, навіть у голову не могло прийти, що за це можна вимагати від депутата гроші.
1992 г. - почав працювати в Управлінні військової освіти Міністерства оборони. На той момент у його управлінні перебували сорок два вищих військових навчальних закладів та понад сто військових кафедр. Будувати систему освіти під потреби армії було складно. Працювали в умовах невизначеності.
На початку березня 1993 року став кандидатом на навчання у військовому університеті. Кандидат повинен був відповідати наступним вимогам: авіатор, військове звання підполковника або полковника, ступінь кандидата наук і відмінне знання англійської мови.
Після завершення навчання в США кілька місяців працював в Україні в Управлінні військової освіти. Хотів втілити в реальність ряд позитивних моментів, які побачив у системі управління та розвитку кращих іноземних армій. Але спроби застерегти від непродуманих хибних рішень були марними: нікому нічого не було потрібно.
Наступні три роки працював у структурі Науково-дослідного центру Генерального штабу ЗС України. У Центрі народжувалося бачення системних реформ в українській армії. Під керівництвом Гриценко було розроблено принципи й основи оборонного планування, напрацьована методологія формування державних програм розвитку ВС.
1995 р. - відбулося знайомство з керівником групи помічників і радників президента Леоніда Кучми Олександром Васильовичем Разумковим. Через два роки він, повернувшись до влади, зайняв посаду заступника секретаря РНБО і запропонував Анатолію Степановичу працювати в його офісі.
У цей момент йому також запропонували очолити в Україні представництво одного з світових брендів мобільних телефонів із зарплатою в п'ять тисяч доларів. В Апараті РНБО пропонували двісті. На сімейній нараді було прийнято рішення на користь улюбленої справи.
2000 рік - перший круглий стіл, на якому було викладено бачення стратегії реформування українських ВС. Аналітична доповідь викликала шалений супротив з боку Міноборони, Генштабу та адміністрації Президента.
У підсумку почати запропоновану реформу не зміг.
2004 р. - підтримував кандидата в президенти Віктора Ющенка. Центр Разумкова випустив понад п'ятдесят журналів і доповідей, у яких аналізувалася ситуація в сфері сільського господарства, зовнішньої політики, страхування, енергетики України тощо. Мета досліджень - визначення ключових проблем в тій чи іншій галузі.
Але існуючі проблеми не вирішувалися. Влада Кучми не була націлена працювати на чесність, прозорість і системність. Кандидатура Ющенка на тлі Януковича і Кучми була для нього більш підходящою.
Під час помаранчевої революції на самому Майдані бував досить часто. Туди часто приходили і його старші діти від першого шлюбу. Вони жили в наметах разом зі своїми небайдужими друзями.
З 2005 р по 2007 рр. став міністром оборони. Щиро вірив, що зможе допомогти встановленню нової влади в Україні. Намагався кардинально змінити всю систему планування бойової підготовки.
На основі аналізу загроз і стану Збройних Сил було відпрацьовано Стратегічний задум на їх застосування на період до 2011 року. Кожен командир бригади або полку знав на той момент, як він повинен діяти в тій чи іншій ситуації.
2008 - створення «Цивільної оборони». Партія націлена на реформи у співпраці з громадськими активістами.
Лідер партії їздив із робочим візитом в такі міста як Полтава, Херсон. У п'ятничному ефірі програми Шустера Live розповідав про корупцію верхівки влади і шляхи її подолання.
2010 2014 року - балотувався на виборах.
Не виключено, що на виборах 2019 Гриценко можуть підтримати близькі за цінностями Саакашвілі, Вакарчук, Садовий. З лідером групи "Океан Ельзи" неодноразово консультувався. Зізнається, що «працює з ним на одній платформі».
Передвиборна програма кандидата в президенти є на його офіційному сайті. Зокрема, він зазначає, що Україна - це місце, де він народився і виріс. І разом з іншими українцями намір боротися за рідну державу.
Пенсія декларанта - 128 тис. 880 грн. Інші види прибутків членів родини - 55 тис. 861 грн.
У власності членів сім'ї - земельна ділянка в м. Українка Київської області. Загальна площа - 8189 квадратних метрів. Тут же знаходиться садовий будинок на 374,4 м². Декларує чотири квартири площею 56,2; 80,2; 32,9; 110,3 м².
З транспортних засобів: Volvo ХС9, 2013 р.в. і водний мотоцикл 2006 р.в. У членів сім'ї - Toyota RAV4, 2016 р.в.
На банківському рахунку у декларанта - 3 200 000 грн. У членів сім'ї - 216 тис. грн.
Компромат і чутки
Анатолій Степанович прийшов до Міністерства полковником - полковником і пішов. Сьогодні він шкодує про те, що не встиг зробити реформи в армії незворотними. Але вірить, що ще зможе виправити ситуацію і навести порядок спочатку в армії, потім - у державі в цілому.
Наведення порядку в країні Анатолій Степанович планує починати з верхівки за трьома напрямками: впровадити жорстку кримінальну відповідальність за хабарництво чиновників. Особливу суворість проявити стосовно правоохоронної структури і суддів.
Вважає, що Яценюк і багато інших політиків-олігархів повинні сидіти. Жорстоко висловлювався про Савченко. Відверто критикував її діяльність.
Хоче позбавити державу хабароємних функцій. Планує впровадити декларування не тільки доходів, але й витрат, що перевищують тисячу доларів.
У планах - позбавлення недоторканності посадових осіб, включаючи президента. Як людина військова мародерів обіцяє судити швидко й справедливо з конфіскацією без права амністії. Обіцяє протидіяти корупції в судах.
Хоче забезпечити в країні порядок і закон. Гідно працювати й захищати інтереси, права та свободи українських громадян. Підтримувати бізнес, реформувати податкову систему. За його словами, люди, які працюють на землі, повинні жити в гідних умовах.
Компромат: у свій час про нього ходили чутки, що будучи в Америці, він став другом США. І ділився потрібною інформацією з американцями. Але ці чутки не виправдані й ніякими фактами не підтверджені. Так Росія учергове намагається обмовити людину, яка їй неугодна.
2017 г. - Головне слідче управління СК Росії порушило кримінальну справу стосовно Анатолія Степановича Гриценка. Ознаки злочину - публічні заклики до здійснення терористичної діяльності. Полковник назвав цю справу «цинічною й гидкою».
У 2018 у фейсбуці народний депутат пише про те, що в першу чергу хоче дати людям. Це справедливість, спокій і впевненість у завтрашньому дні. Підкреслює, що володіє силою волі й буде працювати для країни та народу.
30 серпня, Харків - працює тут. Пише в соцмережі: «Сьогодні працюю в Харкові. Наука, освіта технології, промисловість. Журналістів за незручні питання не блокуватимуть, гарантую».
За його словами, навести порядок у армії та досягти позитивних результатів - цілком реально. Для цього потрібно зробити певні кроки. І, перш за все, побороти злодійство і хабарництво.
Кандидат обіцяє відстоювати інтереси народу. Обіцяє витрусити гроші з кишень злодійкуватих чиновників-олігархів на відродження духовного й фізичного здоров'я української нації.
Фотографії
Відео
Дивись інтерв'ю екс-міністра оборони Дмитру Гордону. Це відео є на каналі ютуб. Дізнайся, чим був цікавий виступ українського політика в ефірі? Що він говорив про Крим і ключову систему захисту країни?
Дізнайся відповіді на наступні питання: яка українська армія сьогодні? ЄС і НАТО для українців - це фікція чи ні? Чи правда, що президент Порошенко для нього - «політичний труп». Що ще говорить нардеп про нього? Яку фальш він бачить в Україні?
