З кожним роком розмови щодо програми заміни застарілого житла стають дедалі частішими. Першими про знесення 50-60-літніх хрущівок почали замислюватися українські мегаполіси, але їх вже наздоганяють і менш крупні міста. Так, минулого місяця в Чернігові затвердили відповідну програму. Знай.ua з'ясував, як саме цей процес відбуватиметься, які "підводні камені" можуть стати на заваді яскравому старту відповідних проектів та чи готова столиця України долучитися до даної програми.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
Підписатися
За чий рахунок має фінансуватися та коли стартуватиме?
Судячи по кількості віджилих свій вік будинків в столиці, незабаром Україна зіткнеться з величезною "армією" застарілих будівель. Тільки у Києві їх нараховується кілька тисяч.
"Відповідно до інформації, наданої Департаментом житлово-комунальної інфраструктури, кількість будинків для комплексної реконструкції кварталів по місту Києву становить понад 5 тисяч. Застарілий житловий фонд – це сукупність об’єктів житла, крім садибної забудови, граничний строк експлуатації яких збіг або знос основних конструкційних елементів яких становить не менше 60 %", – розповідає перший заступник директора Департаменту будівництва та житлового забезпечення КМДА Олена Марченко.
Аби замінити таку шалену кількість аварійних будівель, потрібні будуть мільярди. Тож за чиї кошти здійснюватиметься будування нового житла?
За словами Олени Марченко, джерелом фінансування реконструкції є кошти інвесторів, фондів реконструкції, державного та місцевих бюджетів та інших джерел, не заборонених Законом.
"На жаль, на сьогоднішній день з держбюджету гроші на це не виділяються, а місцеві бюджети не в змозі вирішити проблему лише за рахунок власних коштів. Коштів, що виділяються, вистачає на поточний ремонт того чи іншого об'єкта, але не на капітальний ремонт всього застарілого житлового фонду", – зазначає провідний аналітик ГО "Публічний аудит" Тарас Галайда.
Але, судячи з того, які мільйонні боргові "хвости" залишаються перед переможцями столичної програми 70/30, принаймні у Києві, очікувати вкладання коштів у будування альтернативного новенького житла найближчим часом, скоріш за все, не варто.
Втім, як повідомили в Департаменті будівництва та житлового забезпечення КМДА, проект Генплану розвитку Києва та його приміської зони до 2025 року вже є, але на сьогодні уточнюються показники обсягів реконструкції. Проектом Генплану, схваленим Архітектурно-містобудівною радою у серпні 2013 року, передбачається збільшення житлового фонду за рахунок будівництва та комплексної реконструкції існуючого застарілого житла.
"На сьогоднішній день, стримуючим фактором в реалізації пілотного проекту є відсутність затвердженої Кабміном типової форми інвестиційного договору на виконання інвестиційного проекту комплексної реконструкції кварталу", – каже перший заступник директора Департаменту будівництва та житлового забезпечення КМДА Олена Марченко.
Читайте договори, аби не потрапити в халепу
Обов'язковою умовою для початку процесу "знесення-будування" є підпис усіх без виключення власників квартир в будинку, що підлягає знесенню. Наступним етапом є укладання договорів, які інвестор-забудовник укладає з кожним власником цих приміщень.
"Всі умови та терміни відселення й компенсацій, зазначаються в договорі з забудовником, для того щоб не потрапити у "халепу" громадянам, треба уважно вивчати умови запропонованих договорів, звертати увагу на історію та репутацію забудовника та обов’язково радитись з фахівцями до підписання", – відзначає провідний аналітик ГО "Публічний аудит" Тарас Галайда.
І варто пам’ятати, що жодних додаткових витрат в процесі відселення, мешканці застарілого житлового фонду нести не мають.
Спори щодо маневреного житла та "вето" на історичні будівлі
За повідомленням Департаменту будівництва та житлового забезпечення КМДА, аби дочекатися зведення нового будинку, існує варіант надання тимчасового житла.
"Для реалізації проектів оновлення застарілого житлового фонду передбачено можливість формування маневреного житлового фонду, призначеного для тимчасового проживання громадян на час проведення реконструкції житла та будівництво в першочерговому порядку стартових жилих будинків з метою переселення мешканців застарілого житлового фонду", – зазначає перший заступник директора Департаменту будівництва та житлового забезпечення КМДА Олена Марченко.
Проте, експерти наголошують про певне "але" у цьому питанні.
"У разі знесення житлових будинків в межах території комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду відселення власників жилих приміщень у маневрений житловий фонд не допускається", – каже провідний аналітик ГО "Публічний аудит" Тарас Галайда.
До речі, як наголосив Тарас Галайда, якщо будівля має статус пам'ятки архітектури, культури або історії, то її зносити не можна. В таких випадках необхідно відновити історичний фасад, але при цьому можна зробити внутрішнє планування більш актуальним.
Махінації із збільшенням квадратури
Відселення громадян з аварійного житла регулює Закон України "Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду", який на сьогоднішній день має лазівки для певних махінацій. Як стверджують експерти, власників квартир, яких відселяють, необхідно забезпечувати квадратними метрами в нових будинках за досить сумнівним принципом.
"У більшості випадків, особи, що проживають в аварійних будинках, стоять на квартобліку і відповідно до закону, їм мають надати житло не менше займаного раніше, але з розрахунку 21 кв. м на кожного члена сім'ї плюс додаткові 10,5 кв. м на всю сім'ю. Тут і починається поле для маніпуляцій, коли мешканці потенційного будинку під знесення прописують у своїй невеликій квартирі всіх родичів", – говорить провідний аналітик ГО "Публічний аудит".
Справедливе рішення, яке влаштувало б будівельні компанії – це передача власнику аналогічного по площі нового житла, без прив'язки до кількості прописаних осіб в квартирі в аварійному будинку. Сьогодні такий принцип діє лише для осіб, які не стоять на квартирному обліку.
З інвестора – телефон, перевізник та компенсація за гараж
Хоч поки що масштабна хвиля знесення віджилих себе будинків та заселення у новеньке житло здається більш захмарним, аніж реальним, цей процес неминучий. Тож слід пам’ятати і про приємні "бонуси", які мають перепасти мешканцям.
"Власники жилого приміщення надаються за рахунок інвестора-забудовника транспортний засіб та вантажники для перевезення майна або компенсуються документально підтверджені витрати, пов'язані з переселенням. Також вони мають позачергове право в місячний термін з дня переселення на телефонізацію за рахунок інвестора-забудовника наданої для переселення квартири, якщо вилучені у нього квартира, жиле приміщення були телефонізовані", – зазначає провідний аналітик ГО "Публічний аудит" Тарас Галайда.
Також слід пам’ятати про те, що власник гаража має право на грошову компенсацію за ринковою вартістю або на місце на організованій автостоянці в межах території реконструкції за рахунок інвестора-забудовника.
Як підкреслив експерт, контроль за реалізацією проектів з реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду, в тому числі і за строками їх виконання, здійснює місцева влада, тому своєчасне виконання робіт залежить від активності та порядності місцевої влади та самого забудовника.
Раніше Знай.ua писав про те, як Кличко благословив завод, який труїть киян: канцерогени, хімікати і хронічні хвороби - головні складові майбутнього комплексу.
Також Знай.ua писав про те, що у київських школах розпилили небезпечну речовину, евакуйовані сотні дітей: що відбувається.
