Чи в самий раз Томос Помісній українській церкві?

У церковних кругах розгорілися неабиякі пристрасті з приводу Статуту Православної Церкви в Україні (ПЦвУ), який 29 листопада був схвалений Синодом Вселенського Патріархату. Істотно розбігаються погляди Константинопольського і Київського Патріархатів і відносно формату Об'єднувального Собору, який обіцяють провести вже 15 листопада. Радник Президента Ростислав Павленко завірив, що на Фанарі розробили лише "пропозиції" до Статуту, а остаточні рішення після вільного обговорення на Соборі прийматимуть самі українські ієрархи. У яких саме межах наші ієрархи зможуть варіювати засновницький документ єдиної церкви, підготовлений по грецьких лекалах? Чи зможуть вони підігнати його під масштаби Помісної української церкви?

Щоб обговорити усі спірні питання і вийти на Об'єднувальний Собор з погодженою позицією, Синод УПЦ КП вже скликав на 13 число Архієрейський Собор. Крім того, в Київському Патріархаті вже підготували свій проект і вважають, що він краще відповідає умовам церковного життя в Україні: документ містить 58 сторінок - це в п'ять з гаком разів більше, ніж в проекті греків, що свідчить про більшу глибину опрацювання.

Який би статут не був прийнятий на Об'єднувальному Соборі, як тільки наша Церква стане автокефальною, вона зможе на наступному Соборі відмінити діючий Статут і прийняти новий.

Складність в тому, що, як підкреслив Ростислав Павленко, "Томос про автокефалію має бути вмонтований в Статут", тобто, Статут повинен відбивати норми, зафіксовані Томосом. Документ, за деякими відомостями написаний іменитим грецьким професором богослов'я Власиосом Фидасом ще в травні і що допрацьовувався декілька місяців, підписали 29 листопада - одночасно з проектом Статуту ПЦвУ. Проте текст Томосу тримають в найсуворішому секреті.

Між тим, Томос Вселенського Патріарха Українська церква змінити буде не в силах. Та і самому Фанару для цього доведеться представити питання на розгляд Синоду, а це може статися не раніше наступного року.

Обізнане джерело стверджує, що ознайомився з текстом Томосу про автокефалію Православної Церкви в Україні, і відмічає, що на Фанарі підійшли до процесу творчо і провели досить велику роботу.

Усупереч заявам Ростислава Павленко про те, що "текст Томосу досить стандартний, в інтернеті можна знайти аналоги", документ вийшов не схожим ні на один з колишніх Томосів про автокефалію і містить багато нового.

Серед цих канонічних новел експерт, знайомий з текстом підписаного на Фанарі документу, відмітив наступне.

1. Священний Синод Православної Церкви в Україні визнає в якості глави і влади Апостольський Престол Константинополя і несе відповідальність за всяке порушення не лише перед Священним Синодом Вселенського Патріархату, але і перед "Великим собором", який у будь-який момент може скликати Вселенський Патріарх.

2. Митрополит Київський і усієї України зобов'язаний звертатися до Вселенського Патріарха з усіх питань загально церковного, догматичного і канонічного характеру.

3. Екзархи і ставропігії залишаться в Україні назавжди. Більше того, за Вселенським престолом закріплюється "невід'ємне право" засновувати нові ставропігії "скрізь, де він побажає".

4. Особливо обумовлений обов'язок митрополита Київського отримувати миро від Вселенської Церкви - у свідоцтво не лише "духовного єднання і теплих почуттів" до Церкви-матері, але і як символ її "канонічної влади над православними".

5. Нова Церква не матиме права окормлювати українську діаспору. Її канонічна юрисдикція жорстко визначена межами Української держави, і вона не може призначати єпископів або освячувати храми поза межами країни", щоб їй не вийти усупереч канонам за свої межі".

6. Будь-який єпископ, священик або навіть диякон Православної Церкви в Україні має право звернутися з апеляцією до Вселенського Патріарха. І його рішення у справі оскарженню не підлягає.

7. Митрополит Київський зобов'язаний поминати Вселенського Патріарха. Нагадаємо, що для Вселенській Церкві "поминання - знак покори". На цій підставі, наприклад, було скасовано дозвіл на хіротонію митрополитів Київських, тимчасово виданий Патріархові Московському в 1686 році. Таким чином, відмова від поминання Константинопольського Патріарха може стати причиною для перегляду статусу Помісної української церкви і повернення її до складу Вселенського Патріархату.

8. Голова Церкви отримує титул "Блаженнійшого Митрополита Київського і усієї України", і йому прямо заборонено будь-яким чином змінювати або доповнювати цей титул. Наприклад, в нього не можна включити імена знаменитих монастирів, як це прийнято в деяких з Церков, а також - в сучасному титулі Київського Патріарха.

9. Змінити облаштування Священного Синоду, прописане в константинопольському проекті Статуту (виборний склад членів, що міняються впродовж року) буде неможливо. Положення про виборний склад членів, які міняються впродовж року, прописано в Томосі.

10. Уперше в історії в Томосі про автокефалію чітко вказується новому голові автокефальної церкви, куди він повинен вчинити свій перший офіційний візит в новій якості - т.з. "мирна подорож". Звичайно ж, в Константинополь.

11. Митрополитові Київському заборонено вносити якихось змін в диптих (черговість служіння) православних церков. Українська церква зобов'язана прийняти диптих Константинопольського Патріархату. Досі цього ніколи не прописувалося в Томосах, і тому зараз в різних Церквах диптихи відрізняються.

12. Відмова Московського Патріарху приїхати на Святий і Великий Всеправославний Собор мабуть була врахована Патріархом Варфоломієм. Уперше в Томосі про автокефалію на предстоятеля помісної церкви накладається обов'язок являтися на усі Міжправославні наради, які скликає Вселенський Патріарх.

13. Годі і говорити, що місце митрополита Київського в диптиху - останнє, після митрополита Чеського і Словацького, згідно часу отримання автокефалії.

Як би не були принизливі для українського православ'я ці нововведення, їх дотримання - необхідна умова для дарування автокефалії. Це чітко обумовлено в Томосі: "На цих умовах наша Свята, Велика Церква Христова благословляє і проголошує Православну Церкву в Україні автокефальною".

Порушення будь-якого з цих умов надасть право Константинополю переглянути Томос або відкликати його. Про те, що Вселенський Патріарх має право переглядати видані їм Томоси, говорять його офіційні представники. У церковних колах відмічають, що підписаний патріархом Варфоломієм Томос - ганебний і сумний підсумок некомпетентної роботи помічників Президента і особисто Ростислава Павленко, що неодноразово відвідуючого Фанар і нібито працював над усіма текстами спільно із співробітниками Патріархії.

Банкова не захистила інтереси української церкви, а навпаки підводить її під такі обмеження, яких немає ні у автокефальної церкви у світі. Проте, з вуст представників Адміністрації Президента і Кабміну, звучать переможно-заспокійливі заяви, при тому,що вони суперечать один одному. На щастя, українці знають їм ціну. І нажаль, змирилися з тим, що заяви політиків мають мало спільного з дійсністю.