14 січня православні українці відзначать, окрім Старого Нового року, свято Василів день. Це дата вшанування Василя Великого – архієпископа Кесарії Кападокійської, вселенського вчителя церкви (IV століття нашої ери). Все про історію свята і традиції ви зможете дізнатися в цій статті.

Василів день 14 січня: історія життя святого

Церковні джерела характеризують Василя Великого як аскета, богослова і вченого, автора кодексу чернечого життя. Саме йому належить вислів: "Скільки віднімеш від тіла, стільки додаси сили душі". Також він вважається одним із трьох каппадокійських отців церкви, поряд з Григорієм Ніським і Григорієм Богословом.

Йому приписують винахід іконостасу та складання літургії Василія Великого. Автор п'ятої молитви ранкового правила (обов'язкового для виконання православними християнами), численних проповідей і листів (збереглося не менше трьохсот). Ще він був переконаним поборником кіновії.

Василів день 14 січня: традиції та обряди свята

Наші предки дали святому немилозвучне прізвисько — Василь Свинятник. Однак під цим ім'ям не малося на увазі нічого поганого. Вся справа в тому, що в народі Василь вважався покровителем свиней, а на Новий рік раніше завжди готували страви зі свинини — смаженого порося, варені окости і так далі.

Популярні новини зараз
Побутовим споживачам пригрозили відключенням електроенергії: хто у "чорному списку" Реформи і прозорість: експерт розповів, чого вимагають США від України за свою допомогу Залишився тиждень: українці ризикують пропустити важливу процедуру Що насправді роблять контролери з вашими лічильниками: чого боятися, а чого не варто
Показати ще

У народі говорили, що «Василь навпіл Святки ділить». Це означає, що з 7 по 14 січня святкувалися «святі вечори», а з 14 по 19 — «страшні». У цей день дівчата зазвичай ворожили про бажане заміжжя.

Також Василія Великого вважали покровителем землеробства, і саме тому в цей день основним обрядом було засівання осель зерном. Перший посівальник на Новий рік, як правило, приносить у дім щастя. Вважається, що дівчата щастя не приносять, так що і засівати їм не годиться.

Особливість богослужіння в цей день полягає в тому, що відбувається літургія, написана самим святителем. Вона – перша з десяти божественних літургій, служіння яких встановлено у певні дні року.

В деяких будинках у цей день прийнято встановлювати обрядовий сніп із колосків торішнього врожаю – дідух. Його розміщують на самому видному розі будинку. Дідух символізує дух нового врожаю. В кінці святочних свят сніп спалюють.