У неділю, 14 січня, віруючі українці відзначають разом зі Старим Новим роком Василів день. Це дата вшанування Василя Великого – архієпископа Кесарії Каппадокійської, вселенського вчителя церкви (IV століття нашої ери). Всі заборони і прикмети свята дізнайтеся в цій статті.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяВасилів день 14 січня: головні заборони свята
Напередодні Василієвого дня (Старого Нового року) селяни ходили по домівках із привітаннями та побажаннями благополуччя. При цьому відбувався стародавній обряд засівання. Перший посівальник на Новий рік, як правило, приносить у дім щастя. Вважається, що дівчата щастя не приносять, так що і засівати їм не годиться.
Молодь під час засівання примовляла: «Свинку та борівка видай для Василієва вечірка», або «Кишку та ніжки у верхнє віконце». Свиняче м'ясо становило головне частування під час Василієва дня. Засівання ж проводили виключно вранці.
На Василів день готували кашу, з особливими обрядами, з ворожінням на каші про щастя і благополуччя наступаючого року для родини. Крім того, в цей день господині пекли печиво, що нагадувало корів, свиней і овець. Всі сусіди могли прийти в будинок і поласувати цією стравою, заплативши господарям трохи грошей, що на завтра здавалися в парафіяльну церкву.
Василь Великий вважався покровителем свиней. Пастухи глибоко шанували святого Василя і боялися прогнівити його. Тому лаятися, сваритися і кричати в цей день заборонялося. Також не можна було ігнорувати близьких людей та родичів, оскільки свято завжди було виключно сімейним.
У народі говорили, що «Василь навпіл Святки ділить». Це означає, що з 7 по 14 січня святкувалися «святі вечори», а з 14 по 19 — «страшні». У цей день дівчата зазвичай ворожили про бажане заміжжя.
В деяких будинках у цей день прийнято встановлювати обрядовий сніп із колосків торішнього врожаю – дідух. Його розміщують на самому видному розі будинку. Дідух символізує дух нового врожаю. В кінці святочних свят сніп спалюють.
