У понеділок, 4 березня, українці починають святкувати перший день Масляної, яка відзначається протягом семи днів перед датою початку Великого посту, за сім тижнів до Великодня. В цьому році вона випадає на 4 - 10 березня. Для православних віруючих це Сирна седмиця. Здавна Масляна є символом приходу весни і асоціюється з млинцями та народними гуляннями.

Масляна — древнє слов'янське свято з численними звичаями, яке через століття дійшло до наших днів. Це веселі проводи зими, осяяні радісним очікуванням близького тепла, весняного оновлення природи.

За традицією головними атрибутами свята є опудало Масляної, забави, катання на санях, гуляння і, звичайно ж, млинці. Примітно, що в давні часи млинці мали ритуальне значення, оскільки являли собою символ сонця. Можливо, млинці були і частиною поминального обряду, так як субота перед Масляною була «батьківським днем», в який наші предки поклонялися душам покійних.

Кожен день Масляної має свою назву і ритуали.

Популярні новини зараз
Пенсіонерам "навісять" новий фінансовий тягар: ніяких пільг не чекайте Плюс 2361 грн на картку щомісяця: хтось із пенсіонерів у 2025 році отримає солідний бонус Хто не виконає вимоги ПФУ – залишиться без пенсії: кому призупинять виплати В Україні 60-річні більше не зможуть вийти на пенсію: коли та як зміняться вимоги до стажу
Показати ще

Понеділок – «Зустріч». В цей день господині починали пекти млинці, перший з яких віддавали бідним для вшанування пам'яті померлих. У деяких регіонах було прийнято готувати вареники з сиром і сметаною, ватрушки, оладки.

Мешканці села ходили по дворах, тримаючи в руках опудало Масляної, співали пісні. Діти відвідували будинки, господарі давали їм речі для спалювання. На площах населених пунктів встановлювалися гірки, гойдалки.

Вівторок – «Загравання». В цей день молодь починала влаштовувати катання на санках, снігові забави, змагання на протяжність спуску з крижаних гірок. Проводилися оглядини наречених.

Середа – «Ласощі». День супроводжувався поїданням традиційної страви – блінов. Головною розвагою цього дня були млинцеві змагання. Вони визначали, у кого вийшли найсмачніші десерти.

Четвер – «Перелом Масляної (Широкий розгуляй)». День був наповнений гуляннями з ранку до вечора, водінням хороводів, кулачними боями. У четвер категорично заборонялося шити і стригти.

П'ятниця – «Тещині вечірки». Зяті пригощали млинцями своїх тещ, яких запрошували в гості ошатні посланці.

Субота – «Зовичні посиденьки». У суботу було прийнято запрошувати в гості зовицю (сестру чоловіка) і вручати їй подарунок, а також просто відвідувати родичів та друзів.

Неділю – «Прощена неділя (Проводи)». У церквах в неділю проходять богослужіння, передуючі Великий піст.

В цей день люди просили прощення, забути погані вчинки. Було прийнято відвідувати могили родичів і приносити їм в якості частування млинці. Ритуал завершувався поцілунком і поклоном.

Також увечері існувала традиція спалювати на околиці села опудало Масляної. Такий обряд символізував зустріч весни. Закінчувалася Масляна прибиранням: миттям посуду, спалюванням залишків святкової їжі.