У цей день відзначається народне свято Тіт Льодолам (за старим стилем – 2 квітня). Для віруючих православної церкви це дата вшанування пам'яті святого Тіта Чудотворця, ієромонаха.

Тіт Льодолам 15 квітня: історія життя святого

Святий Тіт жив у VIII-IX століттях. З юного віку він відмовився від плотських бажань. Він вважав істинним сенсом свого життя служіння Господу. Юнак пішов жити в монастирську обитель, де потім прийняв чернечий постриг.

Тіт Чудотворець

Все своє життя Тіт провів у Студійському монастирі. Ченці цінували його за лагідність, велике милосердя і подвижницький подвиг. Якщо вірити церковним писанням, Господь нагородив його даром чудотворення.

Пізніше Тіт прийняв сан священика і далі мудро керував своєю обителлю. У той час були гоніння на християн і святі образи. Але Тіт був непохитним сповідником, твердо захищав ікони і дожив до похилого віку. Також відомо, що він залишив ченцям свої священні праці.

Популярні новини зараз
Готуйте гаманці: скільки доведеться платити за електрику та газ з 1 травня Зайвий раз не помиєшся: з 1 травня піднімають ціни на водопостачання – скільки заплатимо Дешевше, ніж чашка кави: Vodafone запустив пільговий тариф, але не все так радісно Штрафи від 3,5 тисяч гривень: "Газмережі" попередили власників газових плит та колонок
Показати ще

Тіт Льодолам 15 квітня: традиції свята

Прізвисько «Льодолам» святий Тіт отримав через те, що в його день остаточно розкриваються річки і озера. Люди уважно стежили за цим процесом: якщо лід потоне, опуститься на дно, то потрібно готуватися до складного року. Якщо вода розіллється — будуть відмінно рости трави. А якщо до Тіта лід не зійшов — значить, риба в цей період буде не дуже добре ловитися.

Ще цей день називали Безхліб'ям. Вся справа в тому, що запаси зерна закінчувалися, і люди починали переходити з хліба на квас. Крім того, в цей день відганяли ворон від будинку. Селяни вірили, над яким житлом птах розкричиться, там скоро почнеться безхліб'я, і людям доведеться «затягнути пояси».

Ще було прийняло на Тіта перевіряти якість зернових запасів для посіву. Потрібно було обов'язково глянути, чи немає в коморах прілого зерна. Адже погане, непросушене насіння в зимовий період пріє.

У той же час у торговців ця дата називалася «бариш-день». Вони намагалися відсвяткувати його голосно. Вважалося, чим краще відзначити цей день, тим краще будуть йти продажі протягом усього року.