16 травня 2019 був офіційно опублікований закон про мову, його прийняття було передбачено Конституцією ще в 1996 році, але сталося це лише нещодавно. Головні пункти закону – він закріплює статус української мови як єдиної державної, стверджує її як мову міжетнічного спілкування в межах країни і визначає її застосування у всіх сферах життя країни. До чого зобов'язує закон?
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяЗакон породив чимало пересудів і страхів в обмеженні прав. Цього побоюються люди, для яких українська мова не є рідною, - пише "Сьогодні".
Журналісти вирішили розвінчати головні міфи навколо скандального документа.
Міф №1: Вимагатимуть прости іспит при прийомі на роботу
Ні, не всі, але багато хто. Екзаменуватимуть керівників – від президента України до директора школи, дитсадка, а також держслужбовців. Спеціалісти говорять, що ті, хто займає посаду, переатестація їм не загрожує. Для вчителів, медиків, військових-контрактників, офіцерів, поліцейських та інших силовиків необхідний атестат про повну загальну середню освіту, що підтверджує вивчення української мови як навчального предмета.
Також буде створено спеціальну комісію, яка атестуватиме працівників.
Всі інші, які, наприклад, збираються працювати у сфері обслуговування, мають володіти державною мовою, щоб спілкуватися з клієнтами.
Міф №2: На вулицях штрафуватимуть за російську
За спілкування російською мовою, чи будь-якою іншою у побуті та громадських місцях штрафувати звісно ж не будуть. Норми даного закону не поширюються на приватне життя, включаючи проведення релігійних обрядів.
Крім того, громадяни можуть звертатисяне українською до поліції, медиків, працівників держустанов і т.д., але відповідати їм повинні державною мовою.
Міф №3: Всі ЗМІ стануть україномовними
Ні. Для друкованих видань можливо видання двома та більше мовами, але в кожній точці продажу повинні пропонуватися і російськомовний примірник, і цей же номер газети українською. Винятком є газети і журнали, що видаються мовою корінних народів, а також зарубіжні ЗМІ, які видаються англійською або на мовах країн ЄС. Для українських ЗМІпередбачений перехідний період в 30 місяців, тобто в два з половиною роки, для національних ЗМІ, і 60 місяців – для регіональних. Національні телеканали зобов'язані з 2024 р вести 90% передач українською (зараз 75%), місцеві – 80% (зараз 60%).
Міф №4: Діти не зможуть вивчати у школі іншу мову
Корінним народам України – це, згідно із законами, українці, кримські татари, кримчаки, караїми та греки – гарантується отримання середньої освіти рідною мовою. Нацменшини можуть навчатися рідною мовою в дитсадках і початкових класах. Нацменшини з країн ЄС (угорці, румуни, молдавани, словаки та ін.), які розпочали навчання рідною мовою до 1 вересня 2018 р продовжать на ній вчитися до 1 вересня 2023 р.
Однак, що стосується вищої освіти та навчання в коледжах, технікумах - тут лише державною.
Міф №5: Всі книги повинні бути лише українськими
Видавці щорічно зобов'язані друкувати лише 50% найменувань україномовних книг, інші можна будь-якою мовою.
Міф №6: Новий президент може скасувати закон
Глава держави не має права скасувати закон, який вже набув чинності. Президент лише міг пропонуватиправки чи накласти вето до підписання. Глава держави може запропонувати новий закон, а старий має право скасувати лише Верховна Рада.
Нагадаємо, що зробили депутати з указом Зеленського.
Як повідомляв портал Знай.ua, Гройсман запропонував зобовязати всіх українців замінити паспорти-книжечки на ID-карти.
Також Знай.ua писав про те, що влада може влаштувати українцям перевірки, щоб з'ясувати, чи проживають громадяни за місцем реєстрації.
