Активісти заговорили про спалахи гепатиту С на Донбасі та зараження ВІЛом військових, які становлять велику проблему для боєздатності української армії. Пік поширення інфекцій був у 2014-2015 роках, проте зараз військові медики запевняють, що все під контролем.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяНебезпечні інфекційні хвороби, що передаються, зокрема, через кров та незахищений секс, чатують на фронтовиків на Донбасі. Медики розповіли , наскільки контрольованою є ситуація з поширенням ВІЛу та гепатиту С з-поміж військових.
Для отримання даних Міноборони спрямувало до головного військового шпиталю Києва, де у відділенні кишкової інфекції тут лікуються, зокрема, й ВІЛ-позитивні військовослужбовці, а також ті, в кого виявили гепатит С. Ситуацію прокоментував начальник відділення Анатолій Вишнягов, який вважає, що потреби в глобальних обстеженнях немає.
"У 2014-2015 роках кількість пацієнтів із ВІЛом збільшилася, але потім пішла на спад. У 2018 році у нас було лише три випадки. За останні три роки вдвічі зменшилася кількість людей із гепатитом С, якщо порівняти з першими роками війни"
Медик розповів, що служив у зоні ООС у 2016-му, де у мобільному шпиталі були доступні тест-системи. Він відправляв на тест військових із груп ризику, проте у жодного не виявили ВІЛ, а гепатит С — в одного з п'яти. За його словами, окремих епідемій ВІЛ та гепатиту С на фронті не може бути. Та у разі, якщо вірус гепатиту або ВІЛу вже виявлений, то застосовується високоефективне лікування.
До факторів ризику заразитися ВІЛ та гепатитом С на фронті відносять незахищений секс, татуювання нестерильними інструментами, поранення, неперевірена донорська кров, вживання ін'єкційних наркотиків.
Виявилося, що 3,9% військових є зараженими гепатитом С з-поміж тих 4 000 тисяч, які пройшли тест у липні 2015-го, проведений Альянсом громадського здоров'я спільно з Міноборони. Для порівняння, серед усього дорослого населення України цю хворобу має близько 3% згідно з приблизними підрахунками МОЗ та ВООЗ. Проте у шпиталях показник виявлення був суттєво вищим: від 5 до 10%. Ситуацію прокоментував асоційований директор із політики та партнерства Альянсу Павло Скала, зауваживши, що з-поміж тих, хто служив на Донбасі, чоловіків із позитивним ВІЛ-статусом було вдвічі більше, ніж серед тих, хто там не служив. :
"Наша гіпотеза про ризики зараження через поранення підтвердилася опосередковано: у шпиталях, де лежали важко поранені, гепатит С виявили у 10% протестованих"
Займався проектом перевірок військових на ВІЛ в зоні АТО в грудні 2016-го і отець Сергій Дмитрієв з ПЦУ. Із 3 000 експрес-тестів ВІЛ виявили в 1% випадків, для гепатиту С - цей показник був значно меншим відсотка.
"Спалах цих інфекцій спостерігався в 2014-2015 роках. Це може бути пов'язано з тим, що мобілізованих та добровольців не перевіряли на ВІЛ та гепатити. На фронт потрапляли вже заражені люди. Нині виявлень менше"
Проте анонімні дані працівників громадських організацій, які сьогодні забезпечують тест-системами військові шпиталі в зоні ООС, показують, що там показник виявлення ВІЛу станом на 2019 рік може становити близько 4-5%. Основним шляхом зараження називають незахищений секс із жінками, що живуть у селах поруч із військовими позиціями.
Виконавчий директор Міжнародного інституту проблем ВІЛ/СНІДу та туберкульозу Лариса Доброскок заявила: "Результати нашого дослідження свідчать про те, що спалахи гепатиту С серед військових є". А от спалахів ВІЛу, за словами експертки, ці тести не виявили.
"Я теж колись носив погони й розумію, що розкриття всієї інформації про інфекційні хвороби на фронті шокувало б. Раніше воно точно відносилося до категорії таємної інформації. Ідеться про питання обороноздатності країни. 10% поранених із гепатитом С можуть свідчити про певні тенденції", - зауважує Павло Скала.
Відомо, що військових, у яких виявили ВІЛ, звільняють з армії. Тому через страх звільнення деякі військові відмовляються від тестування або ж приховують його позитивні результати. Поступово табу з цієї теми знімається. Армія та Нацгвардія сьогодні краще забезпечені тестами, а громадські організації роздають презервативи в зоні ООС.
Також повідомляється, що Міноборони та МВС почали просити громадські організації про допомогу з тестами на сифіліс. А перед укладенням контракту із ЗСУ кожен має здати тести на ВІЛ та гепатити. Щоправда ще одним фактором ризику є добровольців та мобілізованих, яких не перевіряли.
Нагадаємо, раніше
Як повідомляв портал "Знай.ua",
Також "Знай.ua" писав,
