Ще вранці 8 січня Україну сколихнула страшна звістка: літак української авіакомпанії МАУ впав поблизу Тегерану. В результаті цього загинули 176 людей. Серед яких 11 громадян України.

Президент авіакомпанії МАУ Євгеній Дихне у своєму інтерв'ю поділився подробицями із зустрічі.

Він заявив, що у перший день вони не говорили, вони сиділи і плакали разом.

У перший день ми практично не говорили, ми сиділи поруч і просто плакали разом. Тому що я, якщо чесно, не розумів, про що можна говорити, як можна людям висловити свою участь. Вони точно не були в стані про щось розмовляти. Ми почали говорити на другий день, обговорювати якісь питання, відповідати на їхні запитання, розповідати, що і як сталося, як їм тепер бути. Люди почали озвучувати свої проблеми. У когось автомобіль залишився в аеропорту... Просто у людей одразу виникає величезна кількість питань... Адже ніхто до такого не готується, не уявляє, що таке взагалі може бути,  коли синові 34 роки, наприклад, і ніхто не очікує Євгеній Дихне

Зустріч з родичами загиблих у катастрофі членів МАУ

Популярні новини зараз

В АТБ помітили "фантомні" знижки – уважно дивіться в чек

Підопічна Потапа Мішель Андраде показала ідеальне тіло у пристрасних позах

Консервування помідорів на зиму — від цієї смакоти будуть у захваті всі без винятку

Чи можна їсти сирі печериці — вчені розставили всі крапки над капелюшком гриба

Показати ще


Дихне також заявив про те, що вони організували роботу кількох психологів для родичів екіпажу, що продовжують роботу з ними і по сьогодні. А також назначили юриста, що буде вести всі їх найдрібніші побутові питання.

Може, ми хоч чимось зможемо їм допомогти в цей хворобливий період. До того ж я вважаю, що це такий же рубець на психологічному тілі МАУ. Цей день, ця трагедія ще дуже довго буде в наших серцях і нашій пам'яті. Важко сказати, як це переживе компанія зазначив він в програмі

Президент МАУ також наголосив також на тому, що через складність та тривалість рейсу на нього обирали кращих з кращих. І тому ця трагедія ще більше згуртувала між собою колектив МАУ.

У кожного пілота або бортпровідника є відчуття, що він міг так само опинитися на цьому літаку. Вони могли полетіти туди, тому що немає закріпленого екіпажу за конкретним рейсом. Ми боялися, що психологічний стан працівників буде заважати їм працювати, але ми переконуємося у зворотному. Навпаки, з'явилося велике почуття відповідальності за ту роботу, яку вони роблять і велика згуртованість у колективі. Більше 6 тисяч повідомлень про співчуття нам прийшло за три дні від простих людей розповів він

 

 

Я емоційна людина і такого, як зараз, ніколи не переживав. У мене іноді таке відчуття, що ми в фільмі, що це не про нас, що ми повинні бути у глядацькій залі, а не учасниками цього процесу, відчуття нереальності. Я не відчував такого психологічного стресу навіть тоді, коли проводжав свого батька в останню путь. Тому що для мене це було логічно і зрозуміло, і я не бачив в цьому несправедливості. Йому було 82 роки, він прожив життя. У мене ці почуття межують зі злістю. Це безпрецедентна чиясь недбалість, якісь ігри в войнушки поділився особистими враженнями Євгеній Дихне