Публікація випадкової розмови, яка навіть теоретично не може відноситися до справи "Роттердам плюс", підтвердила відсутність у слідства юридичних аргументів, які поставили б під сумнів законність і обґрунтованість формули, заявила адвокат захисту Наталія Дригваль.

Публікація Національним антикорупційним бюро розмови нібито представника компанії ДТЕК, що не має ніякого відношення до справи "Роттердам плюс", свідчить про остаточну деградацію професійних якостей цього органу державної влади. Про це в коментарі виданню "ГОРДОН" повідомила адвокат у справі "Роттердам плюс" Наталія Дригваль.

"Роздруківка нібито розмови одного зі співробітників ДТЕК, яка сьогодні була поширена через офіційні канали комунікації НАБУ з метою тиску на суд і органи прокуратури у справі "Роттердам плюс", при цьому не має ні найменшого відношення до цієї справи, свідчить про остаточну деградацію цього органу державної влади і втрату залишків його репутації. По суті, цією дією детективи підписалися під власною профнепридатністю", – повідомила адвокат.

Вона підкреслила, що публікація випадкової "розмови", яка навіть теоретично не може ставитися до справи "Роттердам плюс", лише в черговий раз підтвердила відсутність у слідства юридичних аргументів, які поставили б під сумнів законність і обґрунтованість формули "Роттердам плюс".

"На жаль, замість якісної юридичної роботи у виконанні детективів НАБУ ми спостерігаємо брудні піар-атаки на компанію для її публічної дискредитації. Подібні дії неприпустимі в цивілізованих країнах і повинні отримувати жорстку реакцію з боку правоохоронних органів", - додала адвокат.

Популярні новини зараз
Подорожчання буде нестерпним: українцям радять робити запаси – по 10 кіло не менше Абоненти Vodafone залишаться без зв'язку: кому потрібно терміново замінити SIM-картку В ТЦК поставили крапку у питанні мобілізації 50-річних чоловіків: "Є директива..." Порошенко в Штатах шкодить Україні: дратує республіканців нагадуванням, як «зливав» Трампа на користь Гіларі Клінтон, - експерт
Показати ще

Дригваль зазначила, що за майже чотири роки досудового розслідування НАБУ не змогло встановити жодного доказу заподіяння шкоди формулою "Роттердам плюс", через що справу було закрито.

"Навпаки, юридична та економічна обґрунтованість і законність формули "Роттердам плюс" були визнані комплексними експертизами і десятками досліджень українських і міжнародних інститутів", – підсумувала адвокат.

28 серпня 2020 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомила про закриття справи "Роттердам плюс" в частині, що стосується підозрюваних, через відсутність достовірних і вичерпних доказів завдання збитку. 8 серпня закінчувався термін проведення розслідування, яке триває три з половиною роки, з березня 2017-го. Згідно з Кримінальним процесуальним кодексом, до 8 серпня 2020 року НАБУ зобов'язане було завершити розслідування, а САП – передати справу до суду або закрити у зв'язку з відсутністю складу злочину.

Під час засідання Вищого антикорупційного суду 23 вересня прокурор САП заявив, що жодних доказів скоєння злочину у цій справі за три з половиною роки знайти не вдалося. Суд погодився, що справу потрібно закрити.

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду 18 листопада припинила всі провадження щодо оскарження рішення прокуратури закрити справу "Роттердам плюс" через відсутність складу злочину.