Традиційна Полтавська сорочка, яку одягали жінки, зазвичай виготовлялися з домотканого льону та у таких сорочках, як правило, є глибокий виріз для шиї.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяТакі сорочки прикрашали вишивкою манжети, поділ сорочки та її уставки. Вони були довжиною майже до кісточки біля стопи, і мали запах для зручнішого годування немовляти.
Полтавці скромно вважають свою вишивку найскладнішою на українських територіях
Зазвичай, для полтавських вишиванок використовувалися сині нитки, тобто кольори індиго. Природними барвниками не можна було досягти такого кольору, але сині нитки можна купити на гадяцьких базарах. Такі нитки зазвичай привозили єврейські купці, тому сорочки, вишиті нитками, індиго називають "жидівками". Самі сорочки користувалися популярністю в таких селах, як Лисівка, Плешивець, Броварки, Вельбівка, Хитці, Книшівка.
Візерунки, вишиті на сорочках, були рослинними та геометричними. На таких сорочках можна помітити комбінації різних технік вишивання: низинка, лиштва, настилування та інші.
Жінки носили "жидівки" у поєднанні з плахтою та пошитою спідницею. Останню спочатку носили жителі міста, а згодом селяни. Вбрання підперезували тканим поясом-кромкою, який виготовляли з вовняних ниток на ткацькому верстаті.
Як головний убір, жінки одягали вінок, під який заплітали одну-дві коси. Аксесуарами служили дукати, корали та намисто. Серед полтавців існувало вірування, що чим більше коралів носила дівчина, тим багатша була її родина.
Нагадаємо, що знахідка століття: які таємниці зберігає Золота пектораль – невідома історія української спадщини.
Раніше ми повідомляли про унікальні українські прикраси, які підкорили Німеччину та навіть Австрію: "лускавки" цінують досі.