Жінка 30 років жила на льодовику і навіть поріднилася з ним, але потім раптово зникла: цивілізація вторглася в природу

Відомо, що з 1982 року Аушру Ревутайте мешкала на казахському льодовику, спостерігаючи за його змінами. На її честь назвали вершину однієї із гір.

Про те, що ж змусило жінку присвятити своє життя холоду та самоті пишуть на Bigpicture.

Так, литовський режисер Аудрюс Стоніс зняв документальний фільм про молоду жінку, яка понад 30 років тому переїхала на дослідницьку станцію до Казахстану. Кіно знімалося три роки. За цей час режисер здійснив чотири експедиції, намагаючись зрозуміти героїню.

"Моя позиція виявилася дуже наївною. Якщо ти живеш 30 років на самоті, то не почнеш розповідати про своє життя. Вона не говорила з нами", - сказав Стоніс.

Через те, що Аушру була замкнута, фільм вийшов практично німим. Але режисер все ж таки знайшов казахстанського музиканта, який зміг розповісти хоч щось.

Музикант сказав, що може викласти цю історію лише без слів, виконуючи тисячолітню мелодію "Жовта". Весь фільм – це чудові види, звуки домбри, розмова жінки з собакою та її розповідь про те, як вона нагодувала туристів своїми дерунами.

"Ми з оператором говорили пошепки. Чомусь не хотілося голосно розмовляти, ніби від цього все могло зруйнуватися. Я відчував, що героїня душевно мені дуже близька", - зазначив режисер.

Режисер зазначив, що жінка чітко окреслила відстань, на яку до неї можна наблизитися.

"Вона показала нам долину кристалів, але не дозволила знімати. Для неї це святе місце", - каже Аудрюс.

За 30 років жінка та льодовик стали єдиним цілим. За словами режисера, коли у Аушру псувався настрій, починалася буря.

"Аушру пережила якусь трагічну історію, а в гори приїхала доживати. Якось вона показала камінь, під яким хотіла б бути похованою", - розповідає Стоніс.

Чим довше затягувалися зйомки, тим важче було їх продовжувати. Аушру злилася, коли порушувався її особистий простір. До четвертої експедиції вона взагалі зникла з кадру. Ким вона була до переїзду, чому так вчинила – невідомо.

Аушру довелося виїхати. Куди – режисер не знає. Однак Стоніс впевнений, що вона не може жити без гір.

Але фільм не лише про самотність конкретної жінки, він також і про цивілізацію, яка вторгається у природу.

Уособленням нового часу у фільмі стає казах Рома. Він возить туристів у гори і не надає великого значення природі – кричить, стрибає, але потім зникає. Так само раптово, як і головна героїня.

Нагадаємо, що чоловік виявив на пляжі шмат металу, який виявився дуже дорогими монетами: розбагатіти не вдалося.

Раніше ми повідомляли, що чоловік, який став бездомним у 15 років, тепер витрачає мільйони доларів – як так вийшло.