"Матері його ковінька", "До д*пи карі очі": відучаємося лаятися мовою ворога

Багато російськомовних українців після повномасштабного вторгнення перейшли на українську мову. Це звичайно зовсім не проста задача, особливо для людей, які були народжені у Радянському Союзі.

Особливо важко знову не повертатися до російської мови під час емоційного сплеску, коли вам важко себе контролювати та підбирати слова.

Чим замінити російські лайливі слова, розповіла філологиня, викладачка й авторка навчальних матеріалів на платформі Є-мова Оксана Гордійчук.

Назви людей. Знаємо, що негоже називати людей зле, але будьмо чесними: мало що викликає в нас стільки емоцій, як інші люди. Я хочу звернути вашу увагу на яскраві колоритні українські слова, якими можна виразити різну (добре, переважно негативну) оцінку чи характеристику іншої людини. Погляньте-но тільки на оці яскраві слова: почвара, потвора, нездара, нікчема, нероба, ледацюга, волоцюга, бовдур, вилупок, вишкребок, недотепа.

Вони виражають широкий спектр емоційного ставлення та характеризують людей за цілою низкою ознак (зовнішність, інтелектуальні здібності, ставлення до праці, наявність чи відсутність обдарування, моральні якості людини, її вдача тощо).

Сталі вирази. Тут я не стану давати вам багато прикладів, а лише спрямую на новий і безмежно цікавий шлях творчого пошуку тих мовних одиниць, які до вподоби саме вам і відповідають саме вашому мовному та життєвому досвіду й типовим ситуаціям вашого життя.

Близькі до вигуків сполуки Йосип босий (Йосип драний), мати Василева чудово передають захват, здивування, обурення.

Щоб тебе качка копнула адресуємо людині, яка завдала нам клопотів і неприємностей.

Срав пес, перділи гуси — про дивну, безглузду або безвихідну ситуацію.

Кажемо до дупи карі очі про щось зовсім невідповідне, недоречне.

Поцілуй собаку в сраку — на всі випадки життя.

Якщо потрібно звучати більш стримано й літературно, то є гарний вислів матері його ковінька.