Помер легендарний оунівець і керівник повстання в ГУЛАГу

В неділю, 14 травня на 91-му році життя помер один з керівників повстання в Норильских таборах 1953 року Євген Грицяк.

Повстання, яке розпочалось 26 травня і тривало 61 день, було перше і найбільш масове після смерті Сталіна. Саме з Норильського повстання розпочалось реформування системи радянських таборів. Завдяки йому умови перебування в цих сталінських концтаборах політичних в’язнів, серед яких 70% були українцями, трохи пом’якшили.

Євген Грицяк керував протестами у 4-й зоні. Він народився 9 серпня 1926 року у Снятинському повіті, Станіславського воєводства. Був членом молодіжної організації ОУН, а після ув’язнення – одним з очільників повстання.

В’язні зібрали мітинг, на якому виступив Грицяк із закликом до страйку.

"Вирішили, що на роботу не виходимо. На другий день ніхто на роботу не виходить: ні з одної зони, ні з другої. Поряд жіноча зона подивилась на нас і теж на вийшла. А потім перша зона, третя каторжна зона, і то так затяглося, що мусила приїхати комісія з Москви," - розповідав Євген Грицяк рік назад в інтерв’ю Громадському.

"Не було чого боятися, тому що мені 25 років. В тих умовах вижити неможливо, я маю наробитися на них і все одно загинути, а вони — закопати мене у вічній мерзлоті. «Як я тепер скоріше вмру, то менше помучуся». Це для мене не було ніякого страху. Все одно приречений на смерть тут", - розповідав безстрашний лідерів політичних в’язнів.

Згодом адміністрація колонії поставила ультиматум: вихід за зону або розстріл. Щоб уникнути кровопролиття і зберегти людей, керівник повстання Євген Грицяк вивів усіх за зону.

Згадуючи про приїзд комісії в табір, Грицяк розповідав, що приїхав особистий референт Берії, начальник управління КГБ СРСР полковник Кузнєцов.

"Ми підходимо, а до мене секретар з ЦК каже «Фамилия! Фамилия!». Я нічого не кажу, подивився на свій номер на стегні — великими цифрами «777». Подивився, а Кузнецов до нього каже: «Для чого ти питаєш, в нього ж є номер і це його прізвище». І вони сказали, що «ми знімемо з вас ці номери, бо вони не потрібні ані нам, ані вам». І ми зрозуміли, що вони підуть на поступки".

Останні роки Євген Грицяк мешкав на Прикарпатті. Він не дожив всього кілька днів до 64 річниці повстання в Норильских таборах ГУЛАГу.

"З глибоким сумом сприймаємо цю звістку, але і з глибокою вдячністю збережемо його приклад як незламність духу та волю до боротьби за свободу", - написав у Twitter президент Петро Порошенко.