21 листопада 2013 року, після того, як Янукович вирішив призупинити переговори про асоціацію ЄС, на Майдан вийшло невелика кількість студентів. Тоді ще ніхто навіть уявити не міг, що очікує всю Україну в наступні кілька місяців. І для того, щоб наша країна стала ближче до Європи, знадобиться не тільки повна зміна влади, а й сотні людських життів.

У наступні дні події почали розвиватися. "Євромайдани" з'являлися в інших містах, кількість людей росла. Але в той же час були підписані перші постанови судів про заборону акцій, здійснювалися силові розгони і звільнення журналістів за правду про Майдан. У країні з'явилася жорстка цензура.

Причини Майдану 2013

Причин у Майдану було чимало і з кожним днем ​​протесту, їх з'являлося все більше і більше. Але головними можна назвати наступні:

- Брехня і відмова від ЄС;
- Узурпація влади Януковичем;
- Тотальна корупція;
- Свавілля міліції;
- Цензура;
- Придушення громадянських свобод;
- Репресії проти опозиції.

Популярні новини зараз
Захід втомився терпіти витівки путіна, і поставив йому останній ультиматум: "Піде мочилово на повну" Українка Апанасенко з "Міс Всесвіт-2023" продала свої крила: "На протези" Один з найулюбленіших видів м'яса в українців подешевшав: є можливість забити морозилку Заміна газового лічильника: українцям порадили терміново зробити це, доки грошей не беруть
Показати ще

Через тиждень протестів, стало зрозуміло, що тут не обійтися без політичних дій. І 24 листопада на Європейській площі опозиційні політики організували другий Майдан, а потім зібрали стотисячний мітинг. І це був дійсно перший масовий мітинг, де вимагали повернути країну на шлях в ЄС.

27 листопада - мітинги вже по всій Україні. Янукович летить до Вільнюса, де, незважаючи на те, що відбувається в країні, хоронить угоду з ЄС. Тоді глава МЗС Польщі Радослав Сікорський сказав: "Ваш президент вибрав Росію".

Після цього студенти написали офіційного листа Януковичу, в якому просять президента передумати. Глава АП Льовочкін пообіцяв, що президент розгляне його і відповість найближчим часом. Так і сталося. Напередодні 29 листопада влада привозять до Києва тисячі силовиків, а тим часом на Євромайдані приймають резолюцію, в якій говориться: "президент повинен піти разом з урядом і парламентом".

30 листопада 4.00 почався жорстокий розгін студентського Євромайдану. Страшні кадри того, як силовики били дітей, жінок, людей похилого віку облетіли весь світ. Саме в той момент всім стало зрозуміло, що мета Євромайдану - не просто євроінтеграція, а повна зміна влади. Саме тоді і почалася Революція Гідності.
Дивіться: Розгін Євромайдану 30.11.2013

Боротьба з режимом

Саме після розгону студентів на Майдані почали створювати самооборону. За перший тиждень туди записалося більше 4000 чоловік. 30 листопада на Михайлівській площі було вже близько 100 тисяч осіб, головною вимогою яких була негайна відставка президента.

Через ці події від Януковича почали відвертатися соратники, його Партія Регіонів почала розпадатися. Незважаючи на те, що тодішній президент втрачає майже всі важелі тиску, він пускає в хід все, що можна - залучення тітушок, викрадення людей, побиття людей, залякування киян. Незважаючи на це люди їдуть на Майдан з усіх міст, за різними даними 1 та 8 грудня центр міста виходить від 500 до 800 тисяч чоловік. Починаючи з 1 грудня, Майдан бере під контроль КМДА, Будинок Профспілок, Український дім. 8 числа в Києві знесений перший пам'ятник Леніну.

1 грудня учасники мітингу витіснили з Майдану силовиків і почали встановлювати барикади. Тим часом на Банковій жорстоко б'ють активістів і журналістів. Влада відкриває величезну кількість кримінальних справ проти мітингувальників. Паралельно влада проводить власний мітинг на Європейській площі, який привів тільки до насмішок.

10-11 грудня була зроблена нова спроба розгону. Якщо в 5 ранку на майдані було 15 тисяч осіб, то вже в 9 - більше 50 тисяч, тому силовикам довелося відступити. Приблизно в цей час з'являється Автомайдан. Люди на машинах блокують автобуси силовиків і з'являються під резиденцією Януковича.

Дивіться: Розгін Майдану 11.12. 2013

Після спроби штурму 11 грудня на Майдані з'являються дуже значні барикади.

Жертви силовиків

Вже 17 грудня Євромайдан є у всіх великих містах України. Тим часом Янукович вирушає на переговори в Кремль. Там він виходить чергову подачку від Путіна - кредит і знижку на газ.

Кількість викрадень активістів зростає. Викрадачі убили Юрія Вербицького, а Ігор Луценко ледь вижив. 25 грудня жорстоко б'ють Тетяну Чорновіл. Учасники Автомайдану відправляються до резиденції Януковича, це не дозволяє йому і далі ігнорувати Майдан. ДО 8 січня побили більше 20 активістів в різних містах.

11 січня вночі відбувається переломна сутичка з силовиками біля Святошинського суду. Майдан вимагає бійців "Беркута" зняти маски і більшість підпорядковується.

12 січня в Маріїнському парку знову з'являються тітушки, які повідомляють "Ми типу за порядок". 15 січня опозиція публікує план розгону Майдану, в якому беруть участь спецпідрозділу СБУ і консультанти ФСБ.

Диктаторські закони 16 січня

Завдяки прикриттю тітушек і силовиків Рада без підрахунку голосів приймає кілька законів, які відразу ж назвали диктаторськими. Таким чином, режим Януковича посилив переслідування Майдану, звільнив силовиків, які побили студентів і людей похилого віку, і ввів кримінальну відповідальність за збір інформації про силовиків. Саме після цього і почалися бої на вулиці Грушевського.

Падіння диктатури

На Грушевського міліція використовує травматичну і помпову зброю. Людей все так же викрадають десятками. Тоді до Майдану приєдналися футбольні ультрас і вперше з'явився "Правий сектор". І саме на Грушевського вперше використовували палаючі шини, які стали одним із символів Майдану.

Барак Обама:
"Це не змагання між Росією і США. Йдеться про бажання отримати основні свободи - свободу слова, свободу зібрань, прозорі і чесні вибори, фундаментальні права. Але Путін має інший погляд з цих питань"

Лія Ахеджакова:
"Пишаюся українцями. У Росії це неможливо. У нас рівень людського безстрашності значно нижче. Нехай вчиться Росія, як люди до останнього стоять."

Святослав Вакарчук:
"На Майдані нині бовваніють тисячі людей - старенькі дідусі і бабусі, студенти, інтелігентні жінки в дорогих пальто, священики, люди різної віри і національності. Ці люди готові стояти до останнього. Тому що їм важливо їх гідність. Ви всіх хочете їх знищити?"

22 січня. Розгін мітингу на Грушевського. В ході боєм силовики вбивають Сергія Нігояна і Михайла Жізневськая і публічно знущаються над Михайлом Гаврилюком. США вводить санкції. 28 січня Азаров йде у відставку. У Верховній раді починають скасовувати скандальні закони і приймають закон про амністію.Майдану дають 15 днів, щоб звільнити будівлі, які були захоплені.
Дивіться: Знущання над Михайлом Гаврилюком

Здавалося б, що мирне вирішення зовсім близько. Але тільки здавалося. Умови амністії виконані, всі будівлі звільнені. 18 лютого люди роблять мирний марш з вимогою повернути конституцію 2004 року. Але все закінчується масової бійнею.

Влада оголошує антитерористичну операцію. На вулиці інститутку і в Маріїнському парку тітушки і беркут калічать людей, обидві сторони використовують травматичну зброю.

Горить Будинок Профспілок, всі лікарні столиці переповнені. Силовики були дуже близькі до повної зачистки Майдану, але завдяки прибулим на мирний марш, людям зі Львова, Тернополя та Волині, силовики були зупинені за 300м від сцени.

19 лютого міністр оборони Лебедєв намагається відправити в Київ дніпропетровських десантників, а СБУ відкриває справу проти опозиціонерів за спробу захоплення влади. Число загиблих збільшилася до 26 осіб. З них десять - співробітники МВС

20 лютого. Силовики отримують вогнепальну зброю. Починають працювати групи снайперів. Мітингувальників вбивають пострілами в голову і серце. Іноді людей ранять, щоб убити тих, хто буде їх рятувати. Число жертв зростає до 75.
Дивіться: Чиї снайпери розстріляли Майдан?

20 лютого за спробу Самооборони повернути Жовтневий палац і барикади на Інститутській силовики починають розстрілювати активістів зі снайперських гвинтівок і автоматів. Загальна кількість жертв стрімко зросла до 102 осіб. Захарченко визнає, що це він віддав наказ видати силовикам вогнепальну зброю.

21 лютого проходять переговори опозиції і Януковича. Посередниками виступають європейські політики. Результат був такий: дострокові вибори президента, парламенту, а також повернення до Конституції 2004 року.

Втік

В ніч з 21 на 22 лютого Янукович разом з найближчим оточенням біжить до Харкова. Там він намагається організувати зустріч сепаратистів, але не вдалося. Влада вже в руках опозиції, а проти Добкіна і Крнеса відкриті кримінальні справи.

Рада тим часом констатує, що Янукович зник. Парламент обирає Турчинова новим спікером і передає йому повноваження глави України. Країна оплакує вбитих і готується до президентських виборів.

Здавалося б, найстрашніше вже позаду. Але незабаром Україну чекає анексія Криму та війна на Донбасі.