У Китаї смартфон Xiaomi Mi 8 був розкуплений за 37 секунд після старту продажів.

У продаж гаджет вийшов 5 червня, а друга партія очікується лише 12 червня о 10 ранку за місцевим часом.

Відомо, що смартфон Mi 8 був представлений 31 травня в двох версіях. Базова отримала екран діагоналлю 6,21 дюйма. В основу пристрою льон процесор Snapdragon 845.

Поки продажі пристрою проходять тільки на батьківщині. Вартість новинки становить 360 євро.

Популярні новини зараз
Травень буде дуже важким для українців, але 2 знакам Зодіаку пощастить: хто ці щасливчики Комунальні платежі скасовуються: названо категорію осіб, якій можна не платити Отримали зарплату, зробили заначку та залишилися без грошей: українців попередили про неприємності вдома Кінець світу все ближче? Експерти знайшли лякаючий напис, який готує до гіршого: "До Землі наближається"
Показати ще

Пізніше її вихід очікується також у ряді інших країн, серед яких Італія, Франція, Росія, Єгипет, Індія, Іспанія та інші.

Раніше портал "Знай.uа" повідомив, що експерт в сфері кібербезпеки фірми Asterix Пітер Хенвей запевняє, що прослуховувати смартфони можна з допомогою активації спеціальних слів‐тригерів. Про це повідомляють зарубіжні ЗМІ.

Відомо, що більшість додатків запитують доступ до мікрофону пристрою. Запис і обробка даних часто відбувається після проголошення слів-тригерів. Наприклад: "Привіт, Siri" і "Окей, Google". Хенвей вважає, що подібні механізми можуть працювати і в інших додатках.

Фахівець припустив, що Facebook або Instagram також можуть використовувати безліч слів-тригерів, які аналізують мова власника смартфона.

Журналіст видання перевірив цю теорію. Протягом п'яти днів він вимовляв слова, які могли б стати "зачіпкою" для шпигунського механізму. У підсумку спрацювали його фрази про навчання і покупки дешевих сорочок. У стрічці новин стала з'являтися реклама різних навчальних закладів і недорогий одягу.

Тим не менше, експерт фірми Хенвей Asterix припустив, що отримані дані компанії не продають рекламодавцю, а обробляють їх самостійно. Він висловив упевненість, що інформація використовується в основному для таргетування реклами, а не для передачі спецслужбам.