Активісти взялися рятувати вмираючі київські річки

Більшість столичних річок опинилися під загрозою знищення – береги буквально завалені промисловими відходами, а у воду регулярно зливають нечистоти.

Про це повідомляє "РБК-Україна".

Вирішити проблему взялися київські громадські активісти, які вже представили проект "реабілітації" річок, що частково знаходяться під землею. Одними із перших у переліку значаться Почайна та Либідь. Тут волонтери пропонують облаштувати зони відпочинку і спортивне містечко для молоді.

Зібралися врятувати й найпопулярнішу серед дигерів (дослідників штучного підземелля, - ред.) річку Клов.

Почайна: експеримент на роки

Місцева влада обговорює ситуацію із водоймою вже давно: ще рік тому прилеглу територію облюбували забудовники, які хотіли розташувати там АЗС. Почайна має велике історичне значення для міста, адже перша згадка про неї була ще у "Повісті минулих літ": її характеризували, як чашу зі "священною вологою". Проте, зараз вона менше за все нагадує поетичну метафору – на місці обрядів часів Київської Русі тепер суцільні каналізаційні стоки.

За словами архітектора Валентина Узварова, кращим варіантом стане так званий водно-зелений коридор із парком, адже місця для цього більш ніж достатньо : берегова зона займає близько 10 гектарів.

" Хочемо створити єдину екосистему, яка об'єднуватиме урбаністичну зону і природну", - додав він.

Щоб вберегти води від забруднення, активісти пропонують висаджувати спеціальні рослини, які поглинають шкідливі речовини та використовувати механічні способи фільтрації.

Либідь: порятунок пам'ятки історії

Раніше повноводна річка, згадка про Кия, Щека та Хорива та їх сестру Либідь, тепер мало нагадує повноцінну водойму – вона більше схожа на забруднений струмок. Сюди зливаються вуличні стоки та відходи промислових підприємств.

Керівник організації "Водний Рух Київщини" Антон Пузань стверджує, що береги тут давно заросли деревами, хімікати зливають постійно, а ухвалене рішення міськради діє тільки на папері. Насправді, із власної ініціативи суботники тут проводять виключно самі активісти.

Щоб уникнути знищення водойми, тут пропонують обладнати систему очищення зливної каналізації та посадити необхідні рослини – як і у випадку із Почайною.

Втім, коли ці наміри втіляться в реальність, поки що невідомо, але план волонтерів розписаний і на майбутнє – стратегія порятунку розділена на різні етапи і триватиме мінімум три десятиліття.

Як повідомляв портал "Знай.ua", на Київщині знайшли найдревнішу річку.