Генерал-майор СБУ Василь Вовк, керівник Головного слідчого управління СБУ, який займав цей пост до 15 червня 2015 року, розповів про свій досвід спілкування з бойовиками.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
Підписатися"Ігор Гіркін мені зізнався, що тому ж Плотницькому було дано вказівку всім говорити, що ніяких росіян тут немає, він усе зробив і організував у "ЛНР" сам", - каже Вовк.
- Ви знайомі особисто з Гіркіним?
- Так. Я їздив забирати перших трьох затриманих "альфівців". Поїхав до Гіркіна на початку травня 2014 року, повіз Павла Губарєва та ще трьох на так званий обмін.
Читайте також: Генерал-майор СБУ Вовк: Малайзійський "Боїнг" міг збити кримський Бук
Завдання ми отримали безпосередньо від Яценюка. Він приїхав у клуб СБУ на якийсь наш захід і дорікнув засновникам і командирам "Альфи" - мовляв, ви тут виступаєте, та ви спочатку своїх хлопців звільніть, а потім говорити будете. Після цього переговори доручили вести мені. Начальник СІЗО купив телефон "Верту" для того, щоб вести переговори - найдешевшу китайську підробку, яку тільки знайшов на базарі.
Ми домовилися з Гіркіним, і я поїхав у центр Слов'янська. Там побачив картину - всі ходять, перекручуючи затвори, в радянських ременях, в радянських пілотках, половина народу явно не в адекваті - хто на гармошці грає, хто пов'язаний лежить... Губарєв кинувся з усіма вітатися і обніматися.
У мене раніше був договір із приводу цього обміну. Ми торгувалися, тому що хотіли звільнити своїх хлопців. Мене попередили, що напередодні під Слов'янськом загинула дівчина, і місцевий народ може нас роздерти. Але назад дороги не було. Запитав у Гіркіна - ти мені безпеку гарантуєш? Він підтвердив.
- Ви повірили?
- Повірив, тому що на той час він був цілком адекватним. Якось мої слідчі поїхали в Краматорськ і відтелефонували мені, що у них згоріла флешка з доступом до бази. Чому згоріла - коли зібралися вилітати і підійшли до вертольота, бойовики підірвали вертоліт до того, як хлопці сіли туди. Тобто, він не ставив за мету вбивати - він просто показував свої можливості. Я йому тоді сказав, що їду без зброї, моя зброя - слово. Так в центрі Слов'янська обміняли трьох наших.
- Ви особисто допитували Губарєва? Чому він - дрібний бізнесмен, який підробляє Дідом Морозом на дитячих ранках, вплутався в цю справу?
- Я з ним часто спілкувався - нам потрібно було звільнити наших хлопців. Пізніше він у своїй книзі описав питання, що стосуються торгівлі зброєю, в чомусь мене звинувачував. Єдиною його претензією був розмір матраца в камері. Його ніхто не бив і не катував.
Ми багато з ним спілкувалися. Якось раз сиділи і він мені зізнався: Васильович, дуже хочу качку з яблуками, чи не можна привезти? Ми на все йшли заради наших хлопців, але ось качку дістати не змогли. Якось Губарєв попросив поговорити з дружиною - Катериною. З мого телефону набрав Катю, запитує: "Ти знаєш, з ким ти зараз говориш? З народним губернатором Донецької області". Чутність у телефону хороша, і я чую дослівно, що відповідає йому Катя: "Пі**юк ти, а не губернатор". Це я дослівно передаю.
Але я для себе відзначив типаж Губарєва - такий собі завсідник шинків, до того ж недорогих. До речі, Губарєва рідний брат працює таксистом у Києві, і дружина Ходаковського, після того, як її чоловік став зрадником Батьківщини, офіційно вважалася співробітником державної структури, хоча я не бачив її виходів на роботу.
Читайте також: Паразити: хто грабує країну
Губарєв нам говорив, що він доктор історичних наук, і ще багато чого - але всі його заяви ми перевірити так і не змогли. Коли мені керівництво сказало: "Ми затримали самого Губарєва", я ще тоді сказав: так він ніхто, його краще обміняти на наших хлопців.
Потім Губарєв мені зізнався: дали б мені 2 мільйони доларів, і я б забув про всю цю Новоросію, Україну та Росію.
- Не секрет, що багатьох з тих, хто воює на боці бойовиків, прибирають - Мозговий, Бетмен, замах на Плотницького. З останнього - вбивство Жиліна в Підмосков'ї.
- Тут потрібно розуміти, що не так просто контролювати ту всю масу, яка зараз знаходиться на цій території. При стабільній обстановці і наявності Януковича в Донецьку і Єфремова з компанією в Луганську - вони і то не могли повністю контролювати регіон. Були розбірки, і стрілянина, але не все виносилося на люди. А тепер і поготів неможливо контролювати всіх, хто зараз там. Ось і проходять внутрішні розбірки між собою.
- З Олександром Захарченком знайомі?
- Познайомилися в Мінську, на другому або третьому засіданні контактної групи. Він поранений в ногу, син його, до речі, чомусь теж поранений в ногу - у них там багато поранені в ногу. Захарченко завжди на Ви звертався до мене, обов'язково вживав "товариш генерал". Я зрозумів, що вони так виховані, щоб коритися силі. Для них людина в погонах - це сила, а Кучма, наприклад, був авторитетом. Якби я не знав, хто такий Захарченко, яке його оточення і який кредит довіри йому дала Росія - я б сказав, що це досить адекватна людина. Хоча до всіх цих подій він був звичайним, на ринку курятиною торгував.
- Навіщо продавцю курей ставати лідером псевдореспубліки?
- Так зійшлися обставини. По ньому видно, що він військова людина, на ньому добре сидить форма, він людина без освіти, але вміє логічно мислити. Плюс, позитивно виглядає, як чоловік. Це все і прорахували в ФСБ. Він опинився в потрібний час у потрібному місці. Таких, як Захарченко, там багато, а ось Плотницький - він якраз більший інтелектуал, ніж Захарченко. Я майже з усіма познайомився під час Мінська і під час ведення переговорів. Одного разу мене під час телефонних переговорів попросили відповісти на питання: "Чи згодні Ви, що в вашому парламенті зараз більша половина бандитів і бариг?" Я так і не дав відповіді на це питання, сказав, що зв'язок поганий. Вони мені почали розповідати, що допоможуть прогнати владу, допоможуть пройтися Хрещатиком. "Давайте, ми знаємо, що ви там всі підніметесь", - переконували.
- Чи згодні Ви, що в вашому уряді зараз більша половина бандитів і бариг?
- Я їм не дав відповіді і Вам не дам. Народ завжди терпить від влади, якою б вона не була - сірою, білою або в цяточку. Я багато спілкуюся з людьми, часто їжджу по селах. І мені говорять прості люди: "Раз там на сході так вирішили жити, нехай собі й живуть. Чому наших дітей туди посилають? Нехай політики віддають туди своїх дітей, а наші за ними слідом підуть". Я з цим згоден.
- У СБУ є таємні в'язниці?
- Ні. За інші відомства я відповідальності нести не можу. Мені взагалі дуже подобається СБУшний слід - наприклад у справі Грабовського. Пам'ятайте, як голосно заявили, що у одного із вбивць було посвідчення СБУшника? Коли я в 2004 році переїхав до Києва, я їхав по Володимирській і порушив правила. До мене підійшов інспектор, я дав йому посвідчення, і він почав його уважно вивчати. На моє запитання "Чому?" він відповів, що йому в день сунуть по 10-20 липових посвідчень. Тому, якщо хтось заявляє, що був у таємній в'язниці СБУ - це питання не до нас.
Є місця, де накопичують обмінний фонд - про це дуже бояться говорити.
Всі бойовики, кого звільняють за рішенням суду - вони формують обмінний фонд. Кричать про незаконні в'язниці, а самі відразу ж після рішення суду пишуть заяву про те, що просять забезпечити свою охорону. І уявіть собі - двох відпустили в Запоріжжі, двох в Житомирі, трьох у Львові. З того боку готові обміняти 50 наших людей на 50 своїх. Значить, нам потрібно їх звезти в одне місце - ми не в силах зняти кожному квартиру. Тому їх везуть в місце неподалік від фронту, і вони чекають обміну - під охороною. Це не люксові апартаменти, але і не в'язниця, не підвали і не стайні. Там є умови, їжа, туди приїжджають родичі з речами, ну і охорона там теж є. У такій ситуації не може бути повної комунікації між тими, хто очікує обміну, і охоронцями. Допускаю, що трапляються конфлікти, і підзатильник можна отримати. І я дуже вітаю, що є організації, які моніторять такі заклади і стежать, щоб справа не пішла далі потиличника чи стусана.
Наступну частину інтервью з Василем Вовком читайте у понеділок.
