Жуки (Coleoptera) виявилися не тільки найбільшою групою серед усіх живих істот, але й найбільш стійкими до природних катаклізмів. Їх кількість налічує близько 300 тисяч видів і за всю історію вимерла тільки невелика частина з усього сімейства.

Вчені зазвичай приділяли увагу видоутворенню (появі нових видів) і забували про те, що вимирання не менш важливо для розуміння історії тварин.

Палеонтолог Ден Сміт з Музею природної історії при університеті штату Колорадо разом зі своїми колегами обстежили понад 5500 викопних останків жуків, які представляли історію виду і були зібрані по всьому світу.

Дослідження показали, що лише 35 родин жуків з 214 вимерли за сотні мільйонів років. Більш того, в найбільшому підзагоні жуків (Polyphaga) вимерлих сімейств взагалі не виявилося. Вони змогли пережити пермсько-тріасове і крейдово-палеогенове вимирання, саме в цей період вимерли динозаври.

Інші групи комах також цілком можуть виявитися стійкими до вимирання. Сміт вважає, що головною причиною такої високої стабільності жуків може бути їх швидке адаптування до різних кліматичних умов. Також важливу роль грає їх різноманітний раціон. Жуки їдять рослини, водорості і навіть інших тварин.