При вивченні іноземної мови нашому мозку не все одно, схожа нова мова на рідну, чи ні. В залежності від схожості, мозок працює зовсім по різному під час вивчення нової мови.

До такого висновку прийшли психолінгвісти з Інституту Макса Планка і інституту Дондерса. Вони вперше в історії спостерігали активність мозку дорослої людини при вивченні нової мови.

Для свого спостереження психолінгвісти провели експеримент, під час якого групі людей, чиєю рідною мовою була датська, пояснювали принципи граматики штучної мови Alienese.

Для цього учасників експерименту спочатку знайомили з деякими словами з мови Alienese - josa (жінка), komi (чоловік), oku (фотографувати). Речення Komi oku josa і Josa komi oku в цій мові означають одне: "чоловік фотографує жінку". Але тільки перше речення використовує порядок слів, який використовує датська мова в такому ж реченні.

Читайте також: Як школярам не отупіти за літо

Популярні новини зараз
Новий етап мобілізації у серпні: хто з українців – пріоритетна ціль для ТЦК Зарядили винищувачі ракетами: росія готується до потужного обстрілу України До 6 грн за 1 кВт: коли в Україні планують підняти тариф на світло Лише одна чашка може обернутися лихом: вчені назвали напій, що призводить до сліпоти
Показати ще

Учасники вголос читали обидва реченя, після чого їм показували картинку, яка пояснює смисл цього речення, при цьому проводили сканування мозку.

Коли учасникам експерименту повторно показували речення з незнайомим їм порядком слів, у них активізувалася та зона мозку, яка бере участь у використанні рідної мови.

Головним відкриттям цього дослідження стало наступне. Якщо граматика рідної мови і граматика нової збігаються, мозок не витрачає час на засвоєння правил нової мови, а використовує вже знайомі йому правила. Якщо ж між структурою рідної мови і нового є різниця - в мові Alienese, наприклад, порядок слів у реченні відрізняється від порядку слів в датському, - мозок створює нові конструкції.

Таким чином, вивчаючи нову мову, ми вбудовуємо інформацію в уже існуючі знання про мову, а не записуємо нову мову заново.

З'ясувалося також, що для обробки рідної і нової мови використовуються одні й ті ж ділянки мозку.