Формально «благополучно оминувши» наступну національну фінансову кризу, що ознаменувалася тотальним «банкопадом», Україна вчергове намагається навчитися жити по-новому. Вцілілі фінансові установи починають робити боязкі спроби відродження кредитування, в той час як НБУ видає «революційні» постанови, що дозволяють досі небачене – законно виводити гроші за кордон за спрощеною процедурою.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяПроте, як стверджує наш співрозмовник – адвокат і власник юридичної компанії «Амбер» Семен Ханін, подібні дії фінансового регулятора скоріше є звичайною ширмою, що маскує реальний стан справ.
«Наприклад, якщо розібратися в нинішній процедурі проведення валютних операцій, можна сміливо говорити про те, що валютне регулювання як було в Радянському Союзі, так нікуди і не пішло. Можливо, трохи перетворилося, оскільки ці операції більше не підпадають під кримінальну статтю. При цьому система, як і раніше, не дозволяє вільно розпоряджатися власними коштами. Українцям так само доводиться випрошувати іноземні грошові знаки і обґрунтовувати свою потребу в них.
Для розуміння: в Європі людина має цілком законне і логічне право розпоряджатися своїми грошима на власний розсуд, звичайно ж, попередньо сплативши всі належні податки і збори. Вона може заробити євро, конвертувати їх у долари і покласти на рахунок в банку, якому довіряє. При цьому не важливо, в якій країні ця фінансова установа знаходиться», – пояснює Семен Ханін.
За словами юриста, говорячи про банківську систему будь-якої держави, потрібно враховувати, що вона не тільки є основою цієї самої держави, але і знаходиться в прямій залежності від неї. Яка держава – така у неї й банківська система. З огляду на те, що наш виборець (він же громадянин), як і раніше, оцінює те, що відбувається, переважно з політизованої точки зору, такими самими критеріями з ним спілкується і кожна наступна державна влада, а, відповідно, і всі її структури.
«Якщо вагоновод різко змінює курс трамвая – трамвай сходить із рейок. Проблема полягає в тому, що ми не можемо поліпшити щось одне. Якусь одну галузь. Потрібно розвивати всю економіку. При цьому державні структури не повинні перебирати на себе функції, які перебувають у віданні інших відомств.
Наприклад, Нацбанк не має займатися тим, чим займаються правоохоронці, він повинен працювати з банками – підтримувати їх і захищати, а не топити. Зруйнувавши усталену систему, регулятор не дав можливості людям (і банкам) працювати по-іншому. Що казати, якщо вітчизняні банки не мають можливості заробляти на кредитах – основній, я б навіть сказав, історичній статті їх доходів, оскільки вони не можуть бути впевнені в тому, що держава гарантуватиме повернення цих коштів. Ось вони і «валяться» один за одним.
Слід розуміти, що розоряються в першу чергу не банки, а компанії, які тримали в них власні капітали. Втративши свої оборотні кошти, бізнесмени, цілком закономірно, починають замислюватися над тим, як вони в принципі можуть вести бізнес в таких умовах. І часто схиляються до рішення піти з України», – констатує юрист.
Це – щодо власників бізнесу. Причому не варто забувати, що одним з основних тримачів готівки в нашій країні є її громадяни, які, з огляду на не надто давні події у фінансовій сфері, не мають особливого бажання довіряти свої гроші українським банкам. Слід врахувати, що донедавна останні були єдиним законним джерелом пасивного доходу.
«Україна має дуже цікаве законодавство, яке переписується щодня, і практично не існує людей, які могли б знати його досконало.
На жаль, на сьогодні воно не передбачає можливості відкривати філії іноземних банків в Україні (єдиний варіант – відкриття дочірніх фінустанов). Правда, не зрозуміло, чому. Адже, якщо за такої системи розориться дочірній банк (який не є філією), до капіталу банку-засновника це падіння не матиме ані найменшого відношення. Відповідно, надійність в них буде така ж сама, як і в українських банків.
Не так давно НБУ нарешті дозволив без додаткової ліцензії відкривати рахунки за кордоном. Однак наразі тільки рахунки. Адже, згідно з постановою, джерело походження коштів на цих рахунках має бути не пов'язане з Україною. Якщо ж воно буде пов'язане, то для такого переказу знов-таки потрібно отримувати індивідуальну ліцензію.
Хоча, справедливості заради, можна сказати, що для сум до 50 000 доларів НБУ процедуру отримання таких ліцензій спростив. Усе, що понад – проходить за старою схемою», – коментує Ханін.
Але, незважаючи на сам факт того, що наші співвітчизники нарешті отримали право прийти в будь-який світовий банк, покласти український паспорт і відкрити рахунок в даній фінустанові, на шляху до реалізації цього права можуть виникнути деякі перешкоди.
«По-перше, заочно рахунки в іноземних банках не відкриваються, так що доведеться особисто відвідати установу або запросити менеджера банку приїхати до вас. По-друге, на відміну від українських фінустанов, які не мають права відмовляти у відкритті рахунків, іноземні банки, зацікавлені в «хороших» клієнтах, можуть дозволити собі подібне. Наприклад, якщо не буде зрозуміло джерело походження коштів, або якщо потенційний клієнт захоче щось приховати, або просто забуде розповісти про будь-яке майно чи зобов'язання. Наша юридична компанія допомагає клієнтам відкривати подібні рахунки. З практики зазначу, що для більшої впевненості в позитивному рішенні, при підготовці пакету необхідних документів, усе ж варто звернутися до фахівців, які допоможуть клієнту з його «візитівкою» для банку. Йдеться про свого роду біографію самого клієнта і його капіталу. Адже відмовити у відкритті рахунку можуть, навіть якщо ви випадково заплутаєтеся в хронології особистого фінансового успіху», – радить Семен Ханін, власник юридичної компанії «Амбер».
