В українському суспільстві досі живе так званий постгеноцидний синдром – і не дивно, адже кожен п'ятий, знищений в результаті Великого террору, був українцем.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяПро це в коментарі Цензор.НЕТ розповів кандидат історичних наук, доцент НУ "Києво-Могилянська академія" Олег Бажан.
Він підкреслив, що в часи репресій жорстоко позбулися значної частини вітчизняної інтелектуальної еліти, що не може не впливати на історичну пам'ять тих, хто вижив.
На думку історика, найстрашнішим геноцидом проти українського народу були сталінські репресії: в 1920-х роках до смертної кари засудили щонайменше 18 089 чоловік. Кількома роками пізніше репресували 131 000 осіб, 4 000 із яких одразу розстріляли.
"Вони пам'ятали арешти, масові розстріли, розкуркулення. І цей посттравматичний синдром зберігся і сьогодні. У багатьох людей, які пам'ятають про масові арешти, розкуркулення, депортації розвинений синдром репресивного свідомості", - відзначив експерт.
За словами Бажана, політика тодішньої влади буда спрямована на позбавлення народу здатності до боротьби та повного знищення самосвідомості. Тільки у такий спосіб партійний режим міг придушити будь-які випади з боку політичних опонентів, а тим більше – опозиційно налаштованого населення.
"Великий терор мав свою плановість, був організований з центру і підкріплений офіційними документами. Масові незаконні репресії були ініційовані зверху і були згорнуті також після вказівки з Кремля", - підкреслив він.
Як повідомляв портал "Знай.ua", в архівах КДБ знайшли таємні документи часів Другої світової війни.