Майбутній вчений народився 14 червня 1868 році у Відні у родині журналіста та правознавця Леопольда Ландштейнера. 150 років із дня народження Карла Ландштейнера, австрійського хіміка, імунолога, якому медицина і цілий світ зобов'язані величезним проривом в науці.

Карл Ландштейнер відкрив групи крові у людини. Вивчав медицину і хімію.

А у 1900-му році, уже працюючи на кафедрі патанатомії Віденського університету, вирішив виконати експеримент. Ландштейнер узяв трохи крові у себе і ще п'яти співробітників, почекав, доки сироватка відшарується від еритроцитів, змішав взірці крові від різних донорів і за наявністю чи відсутність реакції аглютинації (осідання завислих у рідині клітин крові) розділив всі проби крові на три групи: А, В і О. Ще через два роки було відкрито і четверту групу крові, АВО.

У 1922 році, уже почесного професора Віденського університету, Ландштейнера запросили на роботу у США, де він очолив лабораторію медичного дослідницького центру при Рокфеллерівському інституті в Нью-Йорку. Тут вчений зробив ще кілька наукових відкриттів щодо крові, зокрема, визначив антигенні системи еритроцитів.

Популярні новини зараз
Хто з чоловіків справді важливий для економіки: починається аудит "броней" Повістки поштовим листом: ТЦК поставило новий ультиматум Літні українці загнані в глухий кут: у Мінсоцполітики анонсували перерахунок "старих" пенсій Платіжка збільшиться вдвічі: українцям приготували новий тарифний подарунок
Показати ще

У 1930 за ці досягнення Ландштейнер дістав Нобелівську премію. Згодом під керівництвом Карла Ландштейнера була відкрита і система антигенів Rh-Hr (загальновідомий тепер резус-фактор).

У старшому віці у вченого розвинулася хвороба серця, він потерпав від нападів стенокардії, однак невтомно працював. У липні 1943 року 75-річного професора Ландштейнера просто з його робочого кабінету завезли до лікарні. Там він і помер від серцевої недостатності...

З 2005 року за ініціативою ВООЗ день народження Карла Ландштейнера відзначається як Всесвітній день донора крові.

На початку минулого століття, медики-експериментатори переливали старшим пацієнтам кров молодих людей і навіть пересаджували людині статевi залози мавп. Ефект омолодження був блискучим, але короткочасним. І закінчилися усі ці експерименти плачевно, бо про групи крові ще не було відомо, не було враховано механiзму вiдторгнення органiзмом чужородних органiв.

Відкриття груп крові підняло на новий щабель хірургію, трансплантологію, гематологію, імунологію та й медичну науку загалом.

Науковці дослідили, що на усій планеті, і в Україні зокрема, найчастіше зустрічаються носії першої або другої груп крові, це найдавніші групи, які були в прапращурів сучасної людини, - розповіла Експрес-онлайн Ольга Пожарська, спеціаліст з питань донорства.

Упродовж тисячоліть розвитку цивілізації кров зазнавала мутацій. Так, услід за І(0) і ІІ (А) з'явилися Ш (В), а згодом і IV (АВ) групи. Остання вважається найновішою і найбільш рідкісною, у більшості країн світу вона зустрічається в середньому всього у чотирьох зі ста осіб. В Україні людей з четвертою групою крові лише 6 відсотків. А таке позначення крові, як IV (АВ) Rh-, вказує на наявність четвертої групи крові з негативним резус-фактором. Донори з такою кров'ю - на вагу золота". Досліджено, що: в українців найпоширенішою групою крові є друга група (А) — 40%. Далі йдуть перша група (0) — 37%, третя (В) — 17%, четверта (АВ) — 6%.

Как сообщал портал "Знай.ua", исследователи убеждены, что в будущем человечество будет страдать от новых недугов, но они будут связаны не только с развитием технического прогресса. Так, уже давно медики говорят о развитии виртуальной зависимости и роботофобии, однако угрожать жизням будут и более страшные эпидемии и вирусы.