Ще в 1896 році Марія Склодовська-Кюрі звернула увагу на відкриття вченого А. Беккереля, який виявив, що солі урану випускають проникаючі промені. Тоді Кюрі й уявити не могла, що потрапить в епіцентр науково-технічних інтересів ХХ століття. Йдеться про радіоактивність - найбільше відкритті, яке подарувало людству нечувані раніше можливості.

Марія Кюрі або, як її називають, "мати сучасної фізики" померла від апластичної анемії. Вона захворіла цієї рідкісною хворобою, пов'язаною із зараженням радіоактивними речовинами, під час своїх дослідів, які допомогли відкрити полоній і радій.

Варто відзначити, Кюрі єдина жінка, яка отримала Нобелівську премію відразу в двох дисциплінах: хімії та фізики.

У Парижі, в невеликому похмурому підвалі інституту фізики Марія Склодовська-Кюрі стала вивчати це дивне явище, яке помітив А. Беккерель. Вона була не одна зі своєю ідеєю, її підтримав чоловік - вчений П'єр Кюрі. Так, подружжя з захопленням зайнялися вивченням уранової руди з різних рудників. Незабаром вони зрозуміли, що деякі зразки набагато більш радіоактивні, ніж інші, і припустили, що в них містяться невідомі науці хімічні елементи.

Популярні новини зараз
Повинні з'явитися без повістки: кого чекають у ТЦК з 1 квітня "Нафтогаз" дав 9 днів: що потрібно зробити навіть якщо газ не споживаєте Відвикайте від опалення: українців просять зробити це до вимкнення, щоб не постраждати Показники лічильника вже не аргумент: українців змушують платити за світло більше, ніж "накрутили"
Показати ще

Вченим довелося переробити вісім тонн руди. Потім влітку 1898 року вони оголосили про відкриття полонію, а вже в грудні того ж року - радію.

Але щоб довести свою правоту, подружжю потрібно було представити науковому співтовариству хоча б незначну кількість цих речовин - радій, як відомо, так швидко розпадається, що в руді залишаються лише його сліди.

Для того щоб довести свою правоту, вченим була необхідна лабораторія і персонал, але керівництво Сорбонни відмовило сім'ї Кюрі в асигнуваннях. Пара дослідників не здалася, і здаватися не збиралася - зайнявши занедбаний старий сарай зі скляним дахом, вони попросили Австрійську академію наук поклопотатися про надання урядом цієї країни радіоактивної руди. У той час як чоловік Кюрі вивчав властивості нового елемента, вона чотири болісних довгих роки в жахливих умовах, без вентиляції та опалення, займалася виділенням чистого радію - тягаючи мішки з матеріалом, перемішуючи руду в колбах, чанах, відстоюючи і дистилюючи.

І все це, природно, без засобів захисту від радіації! Втім, Марія вважала, що "в житті немає нічого, чого варто було б боятися, є тільки те, що потрібно зрозуміти!".

Важливо, що проміжках між дослідами вчені встигли завести двох дочок, варто звернути увагу, гідних спадкоємців, так як старша дочка Ірен Жоліо-Кюрі згодом стала хіміком і отримала Нобелівську премію з хімії в 1935-му році, а ось Єва Кюрі, стала журналісткою, яка написала книгу про свою величну матір.

Але повернемося до досліджень радіоактивності. У 1902 році стався прорив - Склодовській-Кюрі вдалося отримати кілька дециграм чистої солі радію, а вже в 1910 році (разом з французьким хіміком А. Дебьерном) - металевий радій, після чого було визначено атомну вагу радію і його місце в таблиці Менделєєва.

Перед подружжям постало питання про патентування своїх відкриттів - проте не дивлячись на постійні матеріальні труднощі, вони відмовилися від цього, безоплатно подарувавши людству свій винахід. Вчені вважали, що отримання комерційного прибутку не відповідає духу науки і ідеї вільного доступу до знань, хоча цей патент вирішив би багато фінансових проблем, які переслідували їх сім'ю все життя. Втім, в 1903 році за вивчення радіоактивності подружжю Кюрі було присуджено Нобелівську премію з фізики.

А в 1911 році Марія Склодовська-Кюрі одержала Нобелівську премію з хімії, ставши першим вченим і єдиною жінкою, що отримала цю престижну нагороду двічі.

Минуло вже більше ста років, а особисті речі знаменитої науковиці, включаючи її одяг, меблі, книги рецептів, лабораторні записи залишаються як і раніше заражені радіоактивними речовинами. Вони вважаються національним надбанням Франції і зберігаються в захищених свинцем коробках в Національній бібліотеці в Парижі.

Відвідувачі бібліотеки, перш ніж ознайомитися з її робочими щоденниками та журналами, повинні підписати формуляр, в якому говориться, що вони знайомі з небезпекою, і обов'язково надіти захисне спорядження, щоб не заразитися радієм 226. Період напіврозпаду його становить 1600 років. Це означає, що відвідувачам доведеться дотримуватися запобіжних заходів ще півтори тисячі років.

До речі, тіло Кюрі теж було заражено радіоактивними речовинами. Труна, в якій її поховали, дуже важка. Вона захищена зсередини шаром свинцю товщиною 2,5 сантиметра. Марія Кюрі разом з чоловіком, П'єром Кюрі, похована в паризькому Пантеоні.

Як повідомляв портал "Знай.uа", Мод Вагнер стала першою татуювальницею, зайнявши місце в "чоловічий" професії в XX столітті. Що відомо про дивовижну жінку.