Дивовижне місто все-таки, ця Одеса. Скільки в ній народилося різноманітних яскравих особистостей: військових, шпигунів, шахраїв і авантюристів усіх мастей. Був серед уродженців міста у самого Чорного моря і «король шпигунів», один із прототипів Джеймса Бонда, Сідней Рейлі. І нехай вас не вводять в оману його ім'я та прізвище. Адже був він зовсім Сідней, і вже тим більше не Рейлі. Але про все по порядку.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяОдеський бастард
Якщо говорити відверто, то версій біографії у Рейлі чимало. І майже всі, звичайно ж, придумав він сам. Але на думку більшості дослідників його заплутаного життя, наш герой не був ані англійцем, ані російським дворянином. А простим незаконнонародженим одеським хлопчиськом, що з'явився на світ у березні 1874 року. За іншими даними - 1873 року.
Найімовірніше він був сином лікаря Михайла Абрамовича Розенблюма і жінки на ім'я Перла. І при народженні його назвали Зигмундом. Або Соломоном, або Самуїлом, своє справжнє ім'я Рейлі вдалося приховати від світу занадто надійно, щоб щось стверджувати. На виховання його віддали кузену батька, Григорію Розенблюму і його дружині Софії Абрамівні.
Більше про дитинство і юність героя нам не відомо нічого. Крім того факту, що близько 1892 року покинув Одесу. Сам шпигун потім стверджував, що втік від царської охранки через участь у марксистському революційному гуртку. І навіть інсценував в порту самогубство. Є і більш прозаїчна версія - сварка з родичами.
Бурхлива молодість
Відповідно до теорії британського розвідника і дипломата Брюса Локхарта, Рейлі не розмінюватися на дрібниці і з Одеси відбув до Південної Америки. Там він, через кілька років роботи в портах Бразилії якось зв'язався з британською розвідкою, яка і допомогла йому оселитися у Великобританії та отримати новий паспорт.
Є й інша версія, згідно з якою все було трохи складніше. Є дані, що Рейлі в якийсь момент опинився у Франції під ім'ям Сигізмунда Розенблюма. Там, користуючись легендою (або правдою) про участь у російських революційних гуртках, він втерся в довіру до місцевих анархістів. Але після вбивства їх кур'єра був розкритий і терміново втік до Англії. Нібито, це вбивство сталося в потязі, звідки Розенблюм вистрибував на ходу, в стилі Джеймса Бонда.
У Лондоні одесит пустив здобуті у французьких анархістів гроші в оборот, відкривши свою аптеку. Письменник Ендрю Кук стверджує, що у 1895 році «Сигізмунд» втерся в довіру до священика Х'ю Томаса, отруїв його, спокусив його дружину Маргарет і придбав чималі статки. Можливо, якщо ця історія, звичайно, правдива, тут би наш герой і став на шлях успішного шахрая, якби не зацікавив поліцію.
На молоду людину сумнівною біографією і зв'язками в революційних колах звернув увагу керівник антитерористичного загону Скотланд Ярду Вільям Мелвілл, який зробив з нього агента спецслужб та видав паспорт на ім'я Сіднея Рейлі.
Хронологія цього періоду життя шпигуна вкрай заплутана. Чи то з вбивства і пограбування кур'єра анархістів почався його шлях розвідника. Чи то до того моменту він уже мав від британців «ліцензію на вбивство» і діяв цілком у їхніх інтересах. Сам він з цього приводу розповідав історії, що суперечать одна одній.
Міжнародна людина-загадка
У будь-якому випадку, з початку ХХ століття Рейлі абсолютно точно виконував завдання британської розвідки по всьому світу. Достеменно відомо, що з 1897 року він жив в Санкт-Петербурзі, як британський бізнесмен, постачав грошима різні революційні організації.
У 1903 році він прибув на Далекий Схід, як раз перед початком Російсько-японської війни. Тут, під виглядом торговця лісом, він зміг втертися в довіру до російських офіцерів в Порт-Артурі, отримати від них план укріплень, який потім продав японцям. Не виключено, що саме продаж цих планів і став причиною поразки російського флоту. На початку 1905 року Порт-Артур капітулював.
Чим Рейлі займався наступні десять років сказати складно, але в довіднику тих років «Весь Петербург» він значиться, як «антиквар і колекціонер». Незабаром почалася Перша світова війна, в якій Росія і Британія були союзниками. Шпигун отримав нове завдання - відправитися в США і налагодити постачання зброї в Росію. Кажуть, що і сам Рейлі непогано на цих поставках заробив.
Розпочалася Революція 1917 року. Під прикриттям англійського посольства Рейлі їздив по всій Росії, знаходячи спільну мову і з червоними, і з білими, і з будь-якими. Британці в той момент були зацікавлені в перемозі білих, тому вони почали формувати свою агентурну мережу серед командирів Червоної гвардії і чиновників на місцях. Рейлі, само собою, був в самому центрі цих подій. В історію ця спроба усунути більшовиків увійшла, як «змова послів».
Але тут міжнародного шпигуна чекав перший провал. Після вбивства Мойсея Урицького та замаху на Леніна, більшовики оголосили політику «червоного терору» і почали розстрілювати всіх підряд, зруйнувавши, в тому числі, і британську агентурну мережу.
Рейлі знову втік до Англії, де якийсь час був консультантом самого Вінстона Черчілля. Тепер у розвідника була головна місія все життя - знищення більшовиків, яких він називав «опівнічним жахом».
Уже в грудні 1918 року Рейлі повертається на територію Росії. Якийсь час співпрацює з Білим рухом на Кубані і в Криму, а потім, вперше за довгі роки, повертається в рідну Одесу. Але вже на початку 1919 року місто беруть червоні, так що Сіднею доводиться разом з білими офіцерами поплисти в Константинополь, а звідти - в Європу.
Операція «Трест» і смерть шпигуна
В Англії Рейлі познайомився з іншою яскравою особистістю своєї епохи, колишнім революціонером, агентом всіх підряд розвідок і великим авантюристом, Борисом Савінковим. Швидше за все, саме Савінков і розповів йому про потужне антибільшовицьке підпілля, яке з дня на день скине червону владу.
Ні Сідней, ні Борис тоді не знали, що все це підпілля - масштабна операція чекістів по заманювання «ворогів революції» на територію Радянської Росії, з метою їх ліквідації. Від британської розвідки Рейлі отримує завдання проникнути в це підпілля і дізнатися, що й до чого.
На думку деяких біографів шпигуна, він відразу розкусив чекістів і зрозумів, що все підпілля «липове». Але авантюрний склад характеру зіграв з Рейлі злий жарт, він вирішив спробувати перетворити «фейкове» підпілля у справжнє. І саме тому, навіть знаючи про арешт Савінкова, він вирішив все-таки спробувати потрапити в Росію і створити агентурну сітку.
Але потрапив у пастку. На радянсько-фінському кордоні його повинен був зустріти «зв'язковий підпілля», яким виявився агент ГПУ Тойво Вяхя. Рейлі доставили в Москву на Луб'янку, де показали замітки в газетах про його власну смерть на тому ж кордоні. Так чекісти дали шпигунові зрозуміти, що пвороття назад у нього немає.
У камері Рейлі вів досить докладний щоденник, сторінки якого ховав у стінах. Судячи з усього, він сподівався якось вибратися з полону, пропонував чекістам свій вплив у Європі. Але 5 листопада 1925 року розстріляний.
Більшовикам навіть не довелося його судити, адже вирок Сіднею вони винесли ще у 1918 році.
Після смерті
Час і місце смерті Сіднея Рейлі стали відомі тільки після розпаду Радянського Союзу, коли були розсекречені пов'язані з ним документи. До цього багато хто вважав, що чекісти його перевербували, і він працював в Європі під іншим ім'ям. На жаль, це всього лише легенда.
Але і без цього в біографії авантюриста та розвідника залишається чимало «білих плям» і спірних фактів, які до сих пір розбурхують дослідників його біографії по всьому світу. А хіба могло бути інакше, якщо маєш справу з самим Королем шпигунів?
