Про це пише видання Політінформ. Публікуємо матеріал без коментарів та ремарок. Редакція не несе відповідальності та не перевіряє дані, надані та опубліковані сторонніми інформаційними ресурсами.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяБільшість українців відчули:
Смерть, ракетний терор, руйнування, біль…
…Спротив, віра, мужність, єднання, …
Рецепт «Бандерівського смузі» знають навіть діти.
Основний інгредієнт – бензин.
Але в цьому «інгредієнті» не лише октанові числа, але і економічний сенс війни.
Купуючи паливо країни-агресора та його союзників, навіть для рецепту улюбленого «Бандерівського смузі», ти автоматично «донатиш» на російські кулі та ракети.
Разом з кібер розвідкою України видання з’ясувало, які нафтобази та мережі АЗС все ще співпрацюють з російськими та білоруськими постачальниками. Використовуючи європейські компанії-прокладки, вони розмальовують свої українські активи у синьо-жовті кольори, обкладаються благодійними фондами, сподіваючись що зможуть замаскуватись.
Але українці об’єднались і стали вовками, а овець у вовчій шкурі – бути не може в нашій зграї.
Наш журналістський фронт працює не для нових «букв» в мережі, а щоб донести і пояснити кожному небайдужому українцю – що перемога починається з себе і свого вибору шляху до перемоги.
Наша команда проаналізувала тисячі документів у відкритих реєстрах України, архівах, отримали інформацію від наших партнерів International Consortium of Investigative Journalists (ICIJ), проаналізували відкриті реєстри судових справ, поспілкувалися з експертами та аналітиками ринку нафтопродуктів, та дійшли висновку, що не менше 15 відсотків світлих нафтопродуктів та скрапленого газу на нафтобазах та в мережах АЗС українці купують російсько-білоруського виробництва.
Вдумайтесь, імпортована в Україну частка товарів з категорії «нафта та нафтопродукти» становить 15,6 %, що трохи більше, ніж 6,8 млрд доларів.
Частка у категорії «гази нафтові» складає 4,1 % (1,8 млрд доларів).
Це майже 11 млрд доларів.
15% з яких – тим чи інакшим способом фінансують терористичний режим.
В першій публікації ми висвітлимо роботу структури AVANTAGE 7 в перекладі з французької «ПЕРЕВАГА».
Дійсно, ця структура має «переваги», але в роботі з агресором.
Структура в котру входять нафтобази, більше ста АЗС та десятки бензовозів, контролює одна сім’я: подружжя Білик Артема та Чіріч Наталії.
Історія компанії почалася 15 років тому з покупки Біликом А.Є. 50% Макарівської газонаповнювальної станції у свого тестя. Проте, як використати придане, враховуючи свої зв’язки в росії та білорусії, новий власник зорієнтувався швидко. І залучив російський Лукойл та організував прямі поставки скрапленого газу через свої компанії в білорусії. Далі розвиток через рейдерські захоплення невеликих АЗС в Київській, Чернігівській, Житомирській, Хмельницькій областях (2011-2015) та отримання контролю над новими нафтобазами через кредитні схеми банків (Лосинівка, Заворичі).
Починають працювати паралельні структури: фармацевтика, будівництво, пиломатеріали. Тісна співпраця з корумпованими правоохоронними органами не дала руху жодній із більше ніж тридцяти кримінальних справ.
Ніби нічого незвичайного, крім одного АЛЕ:
Майже ВСІ постачання палива та скрапленого газу здійснювались та ЗДІЙСНЮЮТЬСЯ з росії та білорусії.
Разом з нашими партнерами з ICIJ ми відстежили переміщення палива через підконтрольні подружжю (Більше 50!) юридичних осіб з росії/білорусії, через компанії в Литві, Польщі, Болгарії, Німеччини до України. При цьому відбувається зміна номенклатури в митних деклараціях і дивним чином А92 після ланцюга переміщень стає А95.
Подружжя Білик-Чіріч контролює більше тридцяти юридичних осіб лише в Україні. І ці компанії – учасники переплетених ланцюгів транзакцій для схем «скруток» ПДВ та зміни номенклатури.
Дешеві нафтопродукти та скраплений газ Авантаж 7 у 2010-2014 роках отримав завдяки старим дружнім зв’язкам Артема Білика та колишньому «гаманцеві» диктатора лукашенка – Юрію Чижу, котрий у той період контролював весь рух лукойлівської нафти та газу, та роботу Мозирського НПЗ. Після падіння з білоруського Олімпу Чижа, Артем Білик продовжив працювати з його бізнес-партнером, литовським бізнесменом – Вітольдом Томашевським.
І зараз у 2023 році Томашевський займається нафтовим бізнесом в росії разом з колишнім віце-президентом компанії Лукойл Валерієм Субботіним (компанія Інвест Трейд»), в білорусії з колишнім білоруським партнером Олексієм Алексіним, котрий в останні роки наділений режимом лукашенко широкими повноваженнями в нафтогазовому секторі білорусі. До речі, після розслідування Siena и BIC Алексін вже попав під санкції США та ЄС.
В Україні Томашевський активно співпрацює з мережею «Авантаж 7» компанії подружжя Артема Білика та Чіріч Наталії.
Ми проаналізували наявні статистичні звіти, імпортованих під час війни структурами «Авантаж 7» нафтопродуктів та газу, що склали: 65 тис тонн скрапленого газу та 110 тис тонн нафтопродуктів. Половина з яких вироблені з російської сировини, та поставлені через компанії зареєстровані в ЄС та Казахстані.
Вирахували середню торгову націнку оптового постачальника сировини, та отримали приголомшливу цифру у 410 млн грн чистого прибутку, перерахованих до кривавого бюджету грошей з простих українських водіїв, котрі нічого не підозрюють.
Здається, хтось хоче переплюнути «донатами» Притулу, тільки чомусь, для воєнно-промислового комплексу ворога.
Прийшов час вивести вівцю з нашої української вовчої зграї. Бо війна – це не час для подвійних стандартів. Під час війни все просто: свій або чужий.
Закликаємо свідомо робити свій вибір!
Хочемо привернути громадську увагу до кротів та пособників терористичного режиму!
Журналісти обіцяють працювати далі…