Про йдеться у виданні УСІ. Публікуємо матеріал без коментарів та ремарок. Редакція не несе відповідальності та не перевіряє дані, надані та опубліковані сторонніми інформаційними ресурсами.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяЦе відкрита інформація, доступна в мережі, і необхідно розуміти, що будь-яке офіційне джерело має під собою фактичне підґрунтя. У цій статті ми коротко розглянемо історію однієї з найгучніших афер в українській сільськогосподарській галузі за останній час і подивимося, до чого і, головне, до кого все це веде.
Група агропромислових підприємств «Агроінвестгруп» почала працювати у 2008 році, її засновник – підприємець Микола Кучеренко.
На початок 2019 року в компанії працювало понад 300 співробітників. Із загальною площею 32 000 га, розташованих в Одеській області, фірма змогла стати одним з найбільших агрохолдингів на півдні України та увійшла в топ-55 потужних сільхоз корпорацій країни. Завдяки вигідному положенню з доступом до великих портів компанія могла скоротити витрати на логістику. Фірма мала у своєму розпорядженні власний парк техніки та більш ніж 20 елеваторів.
Наприкінці січня — початку лютого 2019 року з’явилися новини, що «Агроінвестгруп» перестала виконувати свої домовленості з діловими партнерами. Власники та менеджери не змогли виконати свої зобов’язання, внаслідок чого персонал звільнили. Згодом банки повідомили, що сільськогосподарський бізнес перестав виконувати свої фінансові зобов’язання і зник. Повну суму боргу оцінили в майже 70 мільйонів доларів США.
Падіння одного з найбільших гравців українського агробізнесу залишило багато людей та компаній в складній ситуації, оскільки їхні загальні втрати 2019 року склали 200 млн. доларів.
Тож спробуємо зрозуміти, що в цій ситуації пішло не так, чи якщо по-іншому, правильно поставити запитання – хто за це несе відповідальність.
До ділового кола Миколи Кучеренка входили бізнесмени Іван Лефі, Володимир Боград, Василь Калашник і та «підприємець» Віталій Масюра – людина, яка зрештою стала цікавою фігурою в цій розповіді.
Що сталося з цими «колегами» і що трапилося насправді, широко обговорюється й по сьогоднішній день. Раніше у кількох гласних заявах Микола Кучеренко звернувся до своїх партнерів, які вирішили публічно дистанціюватися від нього після цього інциденту, і заявив, що всім їм належить «посидіти».
Що саме мав на увазі Кучеренко та чому дехто з партнерів усе ж таки твердо впевнений, що «посидіти» доведеться не всім?
Протягом багатьох років «акціонери» жили цілком комфортно і мали багато кредитів. Жодної економічної стратегії чи бухгалтерського обліку не велося, гроші з компанії вилучалися на власні потреби за системою «Віталік, скажи Лєнє, шо треба бабки» і безконтрольно витрачалися на «найважливіші» витрати. Такими безумовно, були дорогі автомобілі, приємні поїздки та купівля «політичної кар’єри».
Скажімо так, «партнери» просто не вміли рахувати гроші, а саме не хотіли. Враховуючи, що вони працювали не в маленькому магазині, а відповідали за один із найбільших холдингів на півдні України, це виглядає щонайменше дивно.
У цей момент виникає найбільш слушне запитання: «чи справді вони управляли бізнесом, чи просто доводили до керованого банкрутства?»
У сферу впливу агрохолдингу «Агроінвестгруп» входять Іллічівський олійно-жировий комбінат, ТОВ «Іллічівський зерновий порт» і ПАТ «Одеський олійно-жировий комбінат».
Вивчаючи судову практику, стає цілком зрозуміло, що проблема збитковості агрохолдингу не виникла на порожньому місці, а почала штучно створюватися з 2016 року, ймовірно і з більш раннього періоду.
Так, перший судовий розгляд, що стосується витоку грошей з агрохолдингу, розпочався в 2016 році. Тоді ПАТ «Іллічівський олійно-жировий комбінат» у справі № 916/80/16 був визнаний постановою Господарського суду Одеської області від 07.10.2021 – банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру.
За нею пішов ТОВ «Іллічівський зерновий порт» із справою про банкрутство № 910/18929/16, яку відкрили також у 2016. Зазначимо, що за вісім років у рамках цієї справи так і не ухвалили рішення.
Іще одна справа № 916/4933/15, але вже рік потому, була знову відкрита на ПАТ «Одеський олійно-жировий комбінат». Постановою Господарського суду Одеської області від 15 листопада 2017 року підприємство визнали банкрутом та відкрили ліквідаційну процедуру.
Три справи про банкрутство підприємств, що входять до орбіти впливу «Агроінвестгруп», які тягнуться роками, дають зрозуміти, що так звані «партнери» добре знали, що вони роблять, коли брали гроші. «Зв’язка» головуючих холдингу не просто брала кошти, а й реалізовувала «схему», щоб це за підсумком зійшло їм з рук.
Тож, достатньо тривалий час банкрутство трьох найбільших в Одеській області підприємств було контрольованим. Що відбувалося: за всі ці 8 років ключові особи афери заробляли гроші. Банкрутство існувало лише для того, щоб ці самі «партнери» мали можливість продовжувати жити гарно, тим часом поки кредитори підприємства марно оббивають пороги української судової та правоохоронної системи, намагаючись домогтися справедливості та належної їм компенсації.
Більш докладно розповімо про «диригентів» цього процесу:
Віталій Масюра. Так, той самий, якого ми згадали на початку статті. Особа, яка рідко з’являється в публікації в одному тексті з кейсом «Агроінвестгруп» і сім’єю Кучеренко, той, якого спочатку у своїх постах Кучеренко-молодший згадує, а потім їх редагує так, що прізвище Масюри успішно зникає.
Віталій Масюра не просто чинний диригент процесу банкрутства підприємств агрохолдингу, він — справжній «професіонал» своєї справи зі стажем та раніше із досвідом роботи в банківській сфері. А саме з одним закритим «кейсом» з незаконного привласнення 50 млн доларів США на посаді топменеджера «Дельта-Банку». У 2016 році Масюрі пред’явили підозру в скоєнні кримінальних правопорушень, але на той час він встиг втекти та був оголошений у розшук.
Сховавшись від Києва, Масюра змінює діяльність з банкіра на аграрія та перебирається на Одещину, де починає курувати дуже вигідний для себе процес банкрутства підприємств «Агроінвестгруп». Він майстерно приховує всі ті незліченні порушення та зловживання, яких раніше припустилися Кучеренко та його дружня зв’язка, роблячи всі ці процеси настільки довгими та складним для всіх його учасників (здебільшого кредиторів), наскільки це взагалі можливо, та й попутно заробляє максимум коштів.
Отже, маючи досвід незаконного виведення коштів з банків, Масюра збудував процес банкрутства агрохолдінгу так, що станом на сьогодні фактично управляє цими підприємствами, продовжує отримувати вигоду для себе та свого близького соратника Івана Лефі (так, того самого, який був первинним «партнером», «не_партнером» Кучеренка старшого). Тим часом десятки кредиторів продовжують залишатися ні з чим, багато хто досі перебуває у важкому фінансовому становищі, намагаючись закрити всі зобов’язання, які виникли на тлі афери «Агроінвестугруп», про яку багато хто встиг щасливо забути.
Ще один учасник багатомільйонної схеми прибутку від банкрутства – Іван Лефі. На пару з Масюрою вони і сьогодні продовжують максимально блокувати всі судові процеси щодо підприємств, отримуючи особисту вигоду.
Цікаво, що Іван Лефі і Віталій Масюра були знайомі до великої афери в агросекторі та співпрацювали раніше, у вищезгаданому «Дельта-Банку». Там партнери проводили не менш масштабні тіньові угоди. Віталій, бувши топменеджером, успішно виводив гроші, а Іван, маючи велику суму кредитних заборгованостей перед банком, успішно примудрявся їх не віддавати, незаконно виводив банківське майно з-під іпотечної застави та продовжував будувати власний бізнес на чужих грошах. Такі, як Лефі й Масюра, за підсумком привели багато українських банків до банкрутства і глобальної кризи української банківської системи.
Виникають питання: чи можливо в сучасному українському суспільстві та судовій системі ще раз «провернути таку аферу», тільки цього разу в агросекторі? Як довго такі персонажі, як Масюра, Лефі та сім’я Кучеренко продовжуватимуть залишатися безкарними та скільки часу кредиторам доведеться чекати, щоб ситуація в судах зрушила з мертвої точки й вони могли в законний спосіб отримати належне їм? Як довго доведеться розбирати наслідки цієї ситуації іншим чесним бізнесменам агросектору?
Ну і, звісно, ключове, останнє питання – «а чи точно посидіти доведеться усім?», адже важливо зважати на те, що таку довгу і непросту схему, яку організували головні бенефіціари всього процесу Віталій Масюра та Іван Лефі, покривають «високі посади» серед правоохоронних органів України, а також топові високопосадовці. Ми вже готуємо матеріал, щоб розкрити окремі важливі деталі про цих «покровителів».
